фото:REUTERS/Gleb Garanich
Сукупна вартість війни для України у 2026 році сягне приблизно $155 млрд — з урахуванням як державних оборонних видатків, так і зброї та боєприпасів, які партнери передають не грошима, а безпосередньо технікою
Водночас уряд зіткнувся з додатковою оборонною потребою у $27 млрд, частина якої необхідна вже зараз для контрактів і поставок на початок 2027 року.
Після кількох тижнів переговорів Київ і ЄС заявили, що джерела для покриття потреб 2026 року загалом визначені, однак отримання значної частини міжнародного фінансування залишається прив’язаним до виконання реформ.
Оцінку у $155 млрд прем’єр-міністр України Сергій Корецький навів наприкінці вересня в коментарі Reuters
За даними агентства, це перша оприлюднена Києвом комплексна оцінка річної вартості війни, яка охоплює не лише видатки українського бюджету, а й військову допомогу партнерів — ракети для ППО, боєприпаси, літаки та інше озброєння, яке надходить у натуральній формі.
Саме тому цифру $155 млрд не можна ототожнювати зі статтею «оборона» у державному бюджеті.
Після червневого перегляду бюджету Україна збільшила фінансування сектору безпеки й оборони до 4,4 трлн грн.
Уряд тоді повідомляв, що близько 2,3 трлн грн мають піти на закупівлю озброєння й військової техніки, а понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців.
Загальна оцінка $155 млрд є ширшою: вона фактично показує сукупний ресурс, який Україна та її партнери витрачають на ведення війни протягом року.
Наприкінці вересня уряд офіційно визнав, що Сили оборони мають додатковий запит приблизно на $27 млрд понад уже передбачені ресурси
25 вересня Корецький провів окрему нараду з Міністерством оборони щодо закриття цієї потреби. Він пояснив, що частина грошей необхідна не лише для поточних бойових дій, а й для авансування поставок, запланованих на перший квартал 2027 року.
У розмові з Reuters прем’єр деталізував план уряду: приблизно $7 млрд Київ розраховував знайти всередині країни — через перенесення окремих видатків, перерозподіл бюджетних програм та економію. Для решти, близько $20 млрд, Україна вела переговори з міжнародними партнерами.
Корецький пов’язав ці кошти безпосередньо зі спроможністю України продовжувати активні бойові операції на початку наступного року, зокрема фінансувати далекобійні спроможності та нові оборонні замовлення.
Президент Володимир Зеленський також заявляв, що додаткові $27 млрд необхідні через збільшення воєнних витрат, масштаб застосування безпілотників, ракет та протяжність фронту.
Чому військові витрати зростають
Одна з причин — технологічна трансформація війни
Безпілотники стали масовим витратним ресурсом. Одночасно Україна потребує дедалі більшої кількості перехоплювачів для систем ППО, ракет, засобів далекобійного ураження, боєприпасів та компонентів для власного оборонного виробництва.
Міністерство оборони ще на початку вересня повідомляло партнерам, що Україні необхідне додаткове фінансування приблизно на $27 млрд, окремо називаючи серед ключових потреб виробництво українських дронів і постачання ракет для протиповітряної оборони.
Наприкінці вересня оборонне відомство знову наголошувало: ключовими потребами залишаються ППО, безпілотники та далекобійна артилерія, а швидкість ухвалення фінансових рішень безпосередньо впливає на строки поставок на фронт.
Таким чином, збільшення вартості війни пов’язане не лише з тривалістю бойових дій, а й із дедалі більшою технологічною насиченістю конфлікту.
Ще одна особливість української бюджетної моделі — майже повна мобілізація власних ресурсів на безпеку та оборону
Під час ухвалення бюджету на 2026 рік Міністерство фінансів заявило, що 100% власних доходів держави та внутрішніх запозичень спрямовуються на оборонні потреби. Початково сектору безпеки й оборони передбачалося 2,807 трлн грн, однак у червні ці видатки були суттєво збільшені.
Це означає, що міжнародне бюджетне фінансування виконує іншу критичну функцію — дозволяє державі оплачувати соціальні, гуманітарні й цивільні видатки, тоді як внутрішній ресурс концентрується на війні.
Саме тому затримки зовнішніх траншів створюють для України проблему навіть тоді, коли формально вони не призначені на закупівлю зброї.
Одним із головних джерел підтримки на 2026–2027 роки став Ukraine Support Loan обсягом €90 млрд
У квітні Рада ЄС завершила формування правової бази цього механізму. Орієнтовно €30 млрд із загального обсягу призначено для макрофінансової підтримки бюджету, а €60 млрд — для зміцнення оборонно-промислових спроможностей України.
На 2026 рік ЄС передбачив доступ України приблизно до €45 млрд із цього пакета, включно з €28,3 млрд для оборонного виробництва та закупівель.
Наприкінці червня Мінфін повідомив про отримання першого оборонного траншу — близько €3,9 млрд. Кошти мали спрямувати на пріоритетні військові потреби, зокрема український ОПК та термінові поставки для фронту.
А у вересні Міноборони повідомляло про чергові €3,3 млрд, які планувалося використати, серед іншого, на дрони та засоби ППО.
Уже 1 жовтня ситуація змінилася
Матеріал Reuters про дефіцит у $27 млрд був опублікований 30 вересня. Уже наступного дня з’явилося важливе уточнення.
1 жовтня представники України та Європейської комісії заявили, що достатні фінансові ресурси для бюджетних та оборонних потреб України у 2026 році загалом визначені. Одночасно сторони домовлялися пришвидшити фінансування та підготовку ресурсу на 2027 рік.
Це не означає, що $27 млрд одномоментно надійшли на рахунки України.
Йдеться радше про те, що Київ і партнери визначили джерела, механізми та можливості, з яких відповідні потреби можуть бути профінансовані. Критичними залишаються строки фактичних виплат, можливість авансувати оборонні контракти та виконання Україною умов, до яких прив’язані частина траншів.
Паралельно уряд намагається не допустити затримки іншого міжнародного фінансування
У вересні Корецький попереджав Верховну Раду, що без виконання узгоджених із міжнародними партнерами умов Україна ризикує недоотримати значну частину з $29,5 млрд зовнішнього фінансування, яке очікується цього року.
Для цього уряд пришвидшив ухвалення десятків нормативних рішень і законопроєктів. Корецький заявив, що Кабмін планує завершити необхідну частину роботи до 15 жовтня, хоча початковий дедлайн був визначений на 1 листопада.
Йдеться про умови, пов’язані з програмами ЄС та МВФ, включно з бюджетною політикою, управлінням, боротьбою з корупцією та іншими реформами.
МВФ у липні повідомляв, що Україна загалом зберігає макрофінансову стабільність, але виконання реформ сповільнилося: частину структурних маяків було виконано із запізненням або пропущено. Фонд погодив із Києвом коригувальні дії та нові строки.
Водночас ЄС також прямо прив’язує виплати за Ukraine Facility та новим кредитним механізмом до виконання погоджених реформ, зокрема у сферах верховенства права й антикорупційної політики.
Але проблема 2027 року вже більша
Навіть якщо потреби 2026 року будуть закриті, перед Україною постає наступний фінансовий виклик
29 вересня міністр фінансів Сергій Марченко повідомив партнерам, що у 2027 році Україні знадобиться близько $52,6 млрд зовнішнього фінансування. Із них приблизно $20 млрд уже мають очікувані джерела, тоді як близько $32,6 млрд залишаються незабезпеченими.
Цей показник не слід плутати з нинішнім оборонним дефіцитом у $27 млрд.
$27 млрд — це додаткова потреба сектору оборони у 2026 році, частина якої необхідна для контрактів на початок 2027-го.
$52,6 млрд — ширша потреба держави у зовнішньому бюджетному фінансуванні протягом самого 2027 року.
Проєкт держбюджету-2027 передбачає рекордні 4,885 трлн грн на безпеку й оборону, або близько 43,8% очікуваного ВВП. Це приблизно на 11,9% більше за скоригований план 2026 року.
Росія теж збільшує військовий бюджет
Фінансовий тиск на Україну відбувається на тлі подальшого зростання російських військових видатків.
За проєктними бюджетними документами, які проаналізувало Reuters, Росія планує спрямувати у 2027 році на оборону близько 17,1 трлн рублів — приблизно $203 млрд, що на 27% перевищує раніше запланований рівень.
Війна дедалі більше стає випробуванням фінансової витривалості
Фінансова ситуація показує, що здатність України продовжувати війну дедалі більше залежить від трьох факторів: внутрішньої мобілізації ресурсів, швидкості міжнародних рішень та здатності держави виконувати умови, до яких прив’язане зовнішнє фінансування.
Україна вже спрямовує фактично весь власний бюджетний ресурс на оборону, тоді як цивільне функціонування держави значною мірою підтримується міжнародними партнерами. Одночасно зростання технологічної складової війни — дронів, ракет, ППО та далекобійних систем — робить саму війну дорожчою.
Тому заявлений дефіцит у $27 млрд — не просто бухгалтерська нестача до кінця року. Частина цих коштів визначає, чи зможе Україна вже зараз законтрактувати озброєння, яке буде необхідне на фронті в перші місяці 2027-го.
Водночас ситуація станом на 2 жовтня виглядає дещо стабільнішою, ніж у момент публікації початкової оцінки Reuters: ЄС та Україна заявляють, що фінансові джерела для потреб 2026 року знайдені. Наступне завдання — перетворити ці домовленості на своєчасні транші, виконати реформні умови та вже зараз закрити значно більшу потребу у фінансуванні на 2027 рік.
