фото: REUTERS/Yves Herman
Європейська комісія запропонувала реформу правил державних закупівель у ЄС, яка має спростити участь бізнесу в тендерах, скоротити бюрократію та дати державам більше можливостей враховувати європейське походження товарів і послуг
Ініціатива передбачає створення єдиної цифрової платформи для закупівель, посилення ролі якісних критеріїв і можливість відхиляти заявки з недостатньою часткою європейського вмісту.
Про це повідомляє Reuters.
Реформа є частиною ширшої стратегії Єврокомісії щодо зміцнення єдиного ринку, підвищення конкурентоспроможності, безпеки ланцюгів постачання та зменшення залежності від зовнішніх постачальників
За даними Reuters, державні закупівлі в ЄС становлять близько 15% валового внутрішнього продукту блоку, або приблизно 2,5 трлн євро у 2025 році. Через такий масштаб закупівлі розглядаються Брюсселем як один із ключових інструментів промислової та економічної політики.
Від трьох директив — до єдиного регламенту
Однією з головних змін має стати спрощення нормативної бази.
Зараз державні закупівлі в ЄС регулюються трьома окремими директивами. Єврокомісія пропонує замінити їх єдиним регламентом, що має зменшити відмінності у застосуванні правил у 27 країнах-членах.
Виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Стефан Сежурне назвав це «радикальним спрощенням».
За його словами, нинішня система часто змушує компанії працювати з різними шаблонами, мовами, процедурами та повторною реєстрацією в окремих юрисдикціях.
Нові правила мають охоплювати всі сектори, крім оборонного.
Ще одним ключовим елементом реформи стане створення загальноєвропейської цифрової системи закупівель
Вона має включати електронні бізнес-ідентифікатори, спільні правила взаємодії між платформами та національні й європейські простори даних про закупівлі.
За задумом Єврокомісії, це має спростити доступ компаній до тендерів у різних країнах ЄС.
Сежурне пояснив, що компанії, зокрема малі та середні підприємства, зможуть зареєструватися один раз, замість того щоб проходити окрему реєстрацію для кожної закупівлі.
Єврокомісія також пропонує змінити підхід до визначення переможців тендерів
Контракти мають присуджуватися на основі «найкращого співвідношення ціни та якості», а не переважно найнижчої вартості.
Якісні критерії повинні становити щонайменше 30% загальної оцінки пропозиції, а для трудомістких контрактів — не менше 50%.
Такий підхід має дати державним органам більше можливостей враховувати не лише ціну, а й надійність постачальника, якість продукції, безпеку та інші стратегічні фактори.
У Reuters зазначають, що нові правила, зокрема, мають допомогти протидіяти ситуаціям, коли контракти виграють дешеві товари іноземних компаній, які можуть отримувати державні субсидії.
Запропонована реформа не передбачає повної заборони на участь неєвропейських компаній у тендерах
Однак державні замовники зможуть застосовувати механізми, які фактично створюватимуть перевагу для європейських виробників у стратегічних сферах.
Зокрема, нові правила дозволять відхиляти заявки, в яких частка європейського вмісту становить менше 50% від загальної вартості контракту.
Також у певних випадках може бути дозволено обмежувати участь у тендерах лише операторами з ЄС або надавати перевагу європейським компаніям у стратегічних секторах.
Водночас ці обмеження не повинні застосовуватися до країн, які мають з Євросоюзом торговельні угоди та забезпечують взаємний доступ до ринків державних закупівель.
Таким чином, йдеться не про повноцінну політику «купуй лише європейське», а про можливість застосовувати європейські критерії у випадках, коли це пов’язано зі стратегічними інтересами та економічною безпекою ЄС.
Нова модель закупівель також має враховувати ризики, пов’язані з критичною інфраструктурою та зовнішньою залежністю
Замовникам пропонують оцінювати:
- ризики для критичної інфраструктури;
- кібербезпеку;
- можливі перебої у ланцюгах постачання;
- стратегічну залежність від третіх країн;
- ризики іноземного впливу.
У деяких випадках врахування таких факторів буде не лише рекомендованим, а й обов’язковим.
Реформа відбувається на тлі дискусії про втрату конкурентоспроможності Європи
Колишній президент Європейського центрального банку Маріо Драгі та колишній прем’єр-міністр Італії Енріко Летта раніше попереджали, що ЄС недостатньо використовує масштаб єдиного ринку для підтримки власної промисловості.
Сежурне зазначив, що державні закупівлі дедалі активніше використовуються як стратегічний інструмент у Китаї, Індії, США та інших великих економіках.
Тому Єврокомісія розглядає реформу не лише як адміністративне спрощення, а і як частину зміни економічної моделі ЄС.
Державні закупівлі також мають стати одним із центральних елементів European Innovation Act — ще однієї ініціативи Єврокомісії, спрямованої на підвищення конкурентоспроможності
За задумом Брюсселя, державний сектор має активніше створювати попит на європейські інноваційні товари та технології, допомагаючи їм швидше виходити на ринок.
Таким чином, запропонована реформа поєднує одразу кілька завдань: спростити тендери для бізнесу, підвищити роль якості, посилити економічну безпеку та використовувати величезний ринок державних закупівель для підтримки європейської промисловості й технологій.
При цьому пропозиція не передбачає повного закриття ринку для іноземних компаній. Основний акцент робиться на можливості ЄС більш активно захищати стратегічні інтереси та зменшувати критичну залежність від зовнішніх постачальників.
