Аеропорти на паузі: що заважає відновити цивільні польоти в Україні під час війни - Besarabia News

Аеропорти на паузі: що заважає відновити цивільні польоти в Україні під час війни

фото: Віталій Носач/РБК-Україна

Україна вже понад чотири роки живе із закритим небом для цивільної авіації

Попри численні заяви, плани та навіть розроблені дорожні карти, відновлення авіасполучення досі залишається питанням майбутнього.

Станом на 2026 рік ключовим фактором, який стримує запуск рейсів, залишається безпека — і саме вона визначає всі інші аспекти дискусії.

Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Україна повністю закрила повітряний простір для цивільної авіації

Це рішення було продиктоване прямою загрозою ракетних ударів та атак безпілотників.

До війни країна активно розвивала авіаційний ринок, підписавши угоду про «відкрите небо» з ЄС. Очікувалося зростання пасажиропотоку та розширення маршрутів. Однак ці плани були зупинені війною, а подорожі для українців значно ускладнилися — замість кількох годин перельоту дорога до Європи тепер часто займає добу і більше.

Попри тривалу паузу, ключові аеропорти країни, зокрема «Бориспіль», підтримують інфраструктуру у робочому стані

За оцінками керівництва, для відновлення польотів достатньо близько одного місяця з моменту ухвалення відповідного рішення.

Нещодавно Міністерство розвитку громад та територій створило спеціальну робочу групу, яка має оцінити можливість відкриття аеропортів як після завершення війни, так і до цього моменту. До її складу увійшли представники авіаційної галузі, силових структур і профільних відомств.

Втім, навіть попередні висновки очевидні: технічна готовність — не головна проблема.

Основна перешкода для відновлення польотів — відсутність гарантій безпеки

Україна регулярно зазнає масованих атак із застосуванням десятків ракет і сотень дронів одночасно.

Особливу загрозу становить балістична зброя, проти якої цивільна авіація фактично не має ефективного захисту. Якщо повільні дрони ще можна відстежити і вжити заходів, то швидкісні ракети залишають мінімум часу для реагування.

У таких умовах постає ключове питання: хто нестиме відповідальність за безпеку пасажирів?

Ще один критичний фактор — страхування

Через високі ризики страхові компанії або відмовляються працювати з українським ринком, або закладають надзвичайно високі тарифи.

Це означає, що навіть у разі відкриття неба дешевих квитків не буде. Вартість перельотів значно зросте, оскільки в неї включатимуться ризики для пасажирів, екіпажу та літаків.

Україна частково вивчала досвід Ізраїль, де авіасполучення функціонує навіть в умовах воєнних загроз

Однак експерти наголошують: ситуації суттєво відрізняються.

  • В Ізраїлі інтенсивність атак значно нижча
  • Системи ППО забезпечують вищий рівень захисту
  • Держава активно підтримує авіацію, зокрема через страхові механізми

В Україні ж масштаби атак значно більші, а ризики — системні та постійні.

Попри всі ризики, інтерес до українського ринку зберігається

Серед компаній, які потенційно можуть відновити польоти одними з перших, називають:

  • SkyUp Airlines
  • Ryanair
  • Wizz Air

Остання вже нещодавно опинилася в центрі інформаційної хвилі через заяви про «повернення в Україну», які насправді стосувалися лише рекрутингової кампанії.

Ще один фактор, який знижує терміновість відкриття неба — наявність альтернатив

Українці можуть відносно швидко дістатися до аеропортів у Польщі, Румунії чи Угорщині.

Для країн Близького Сходу така опція практично відсутня, що змушує їх підтримувати авіасполучення навіть у кризових умовах.

Відновлення цивільної авіації в Україні — це не питання технічної готовності чи бажання авіакомпаній

Це питання безпеки, яке наразі не має комплексного рішення.

Навіть часткове відкриття неба без належних гарантій може створити нові ризики — як для пасажирів, так і для критичної інфраструктури. Саме тому будь-які рішення в цій сфері будуть максимально обережними та залежатимуть від розвитку військової ситуації.

Поки що українське небо залишається закритим — і це, попри всі незручності, є вимушеним, але обґрунтованим кроком.

Джерело: РБК-Україна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *