фото: inbusiness.kz
У Києві відбулася конференція «Детінізація – нові тренди 2026: ритейл, будівництво, електроніка, охорона», під час якої представники парламенту, Державної податкової служби, бізнес-асоціацій, компаній та експертного середовища обговорили ключові виклики у боротьбі з тіньовою економікою
Організатором заходу виступила Українська Рада Бізнесу, а аналітичним партнером стала Економічна експертна платформа.
У центрі дискусії опинилися питання масштабів нелегальних ринків, схем приховування оборотів, використання «дроблення» бізнесу та шляхи підвищення податкової прозорості в окремих галузях економіки.
Одним із найбільш показових прикладів детінізації учасники конференції назвали паливний сектор
За даними експертів, спільна робота Верховної Ради, Бюро економічної безпеки та Державної податкової служби дозволила суттєво зменшити рівень тінізації ринку.
Якщо у 2022 році тіньова частка в галузі оцінювалася на рівні 34%, то нині цей показник скоротився до 9%.
Водночас навіть серед найбільших мереж АЗС зберігаються значні диспропорції. Податкове навантаження на один літр пального в різних компаніях відрізняється майже у 2,7 раза — від 1,47 грн до 3,98 грн. Також суттєво різняться середні зарплати працівників та кількість офіційно оформленого персоналу.
Експерти наголошують, що у 2022 році третина мереж виплачувала співробітникам мінімальну зарплату, а частина компаній декларувала менш як одну гривню податкового навантаження з літра пального. Станом на 2026 рік таких випадків серед великих мереж уже не фіксується.
Ритейл: проблема «дроблення» бізнесу залишається актуальною
Окрему увагу на конференції приділили ситуації у сфері food та non-food ритейлу. Експерти заявили про наявність значних аномалій серед найбільших торговельних мереж щодо рівня податкового навантаження, кількості працівників та офіційних зарплат.
Попри встановлені законодавством мінімальні орієнтири оплати праці для продавців підакцизних товарів, частина мереж продовжує декларувати середню зарплату на рівні 8–10 тисяч гривень.
Крім того, у магазинах однакового масштабу кількість офіційно оформлених працівників може коливатися від 0,1 до 5 осіб, що, на думку аналітиків, свідчить про використання схем із «дробленням» бізнесу та неофіційною зайнятістю.
За оцінками експертного середовища, лише через схеми «дроблення» бюджет щороку втрачає від 2,5 до 4 мільярдів гривень податкових надходжень. Ще близько 30 мільярдів гривень втрат пов’язують із виплатою зарплат «у конвертах» та використанням неоформленої праці.
Нові інструменти боротьби з тіньовою економікою
Учасники конференції обговорили низку пропозицій, спрямованих на зменшення рівня тінізації економіки. Серед ключових ініціатив:
- щорічний розрахунок рівня тіньової економіки за оновленою методологією Мінекономіки;
- запровадження системи оцінки tax compliance gap — податкових розривів за основними видами податків;
- визначення чітких KPI для ДПС, ДМС та БЕБ;
- створення законодавчих критеріїв для виявлення схем «ФОП замість найму»;
- публікація більш детальної аналітики щодо обсягів продажів у ризикових секторах;
- запровадження стимулів для покупців вимагати фіскальні чеки;
- посилення штрафів за незаконну торгівлю підакцизними товарами.
Також учасники заходу наголосили на необхідності активізації роботи міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки, створеної постановою уряду №733 від 3 червня 2026 року.
За підсумками конференції представники влади, бізнесу та аналітичних центрів заявили про готовність спільно працювати над змінами до нормативно-правових актів, спрямованих на підвищення прозорості економіки
Серед головних пріоритетів назвали вдосконалення системи контролю, спрощення механізмів фіксації порушень, розвиток аналітики та посилення інституційної спроможності органів, відповідальних за боротьбу з тіньовою економікою.
Експерти переконані: системна детінізація не лише збільшує надходження до бюджету, а й формує чесні конкурентні умови для легального бізнесу в Україні.
Джерело: Бізнес Цензор
