фото: Getty Images
Нове соціологічне дослідження, проведене компанією SW Research на замовлення польського видання Rzeczpospolita, засвідчило неоднозначне ставлення польського суспільства до нинішньої кризи у відносинах між Варшавою та Києвом
Попри те, що більшість респондентів покладає відповідальність за ескалацію конфлікту на Україну, значна частина громадян вважає, що свою роль у погіршенні двосторонніх відносин відіграла і сама Польща.
Згідно з результатами опитування, 46,6% поляків переконані, що саме Україна несе основну відповідальність за загострення взаємин між двома державами.
Водночас 12,7% опитаних покладають провину на Польщу, а ще 25,4% вважають, що відповідальність лежить на обох сторонах.
Таким чином, майже чотири з десяти респондентів (38,1%) прямо або частково визнають співвідповідальність Польщі за нинішню кризу.
Ще 11,4% не змогли визначитися з відповіддю, а 4% заявили, що взагалі не чули про конфлікт.
Опитування також демонструє глибокий суспільний поділ у поглядах на польсько-українські відносини
Якщо після початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із найактивніших союзників України, то сьогодні дедалі більше політичних і історичних суперечок впливають на громадські настрої.
Аналітики звертають увагу, що останнім часом між Варшавою та Києвом виникли розбіжності щодо трактування історичних подій, аграрної політики, торговельних питань, а також окремих заяв політичного керівництва обох держав
Саме ці фактори дедалі частіше стають предметом суспільних дискусій у Польщі та впливають на оцінку двосторонніх відносин.
Попри це, результати дослідження не свідчать про повну зміну ставлення польського суспільства до України. Вони радше демонструють зростання критичності оцінок і бажання частини громадян бачити відповідальність за дипломатичні конфлікти не лише з одного боку.
Експерти зазначають, що для України Польща залишається стратегічним партнером у питаннях безпеки, військової допомоги та європейської інтеграції. Водночас громадська думка є важливим чинником, який впливає на внутрішню політику будь-якої демократичної держави.
Саме тому подібні соціологічні дослідження варто розглядати як індикатор суспільних настроїв, а не як офіційну позицію польської влади.
