фото з відкритих джерел
Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що Верховна Рада, ймовірно, підтримає запропоновані президентом кадрові рішення щодо Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ
Водночас сам депутат не планує голосувати за призначення Євгенія Хмари міністром оборони.
В інтерв’ю «Цензор.НЕТ» Железняк також розповів про відставку Михайла Федорова, його можливе політичне майбутнє, проблеми з фінансуванням військових, міжнародні зобов’язання України та перспективи проведення парламентських виборів.
За словами Железняка, у парламенті достатньо голосів для призначення Євгенія Хмари міністром оборони та Андрія Сибіги — міністром закордонних справ
При цьому сам депутат заявив, що не голосуватиме за Хмару. Причиною він назвав відсутність зрозумілого пояснення щодо необхідності заміни очільника Міноборони.
«Незрозуміло, чому ми призначаємо Хмару. Тому що в нього є кращий план? Чи краще бачення? Яка причина такої заміни?»
— сказав Железняк.
Окремо він звернув увагу на законодавчу вимогу щодо цивільного статусу міністра оборони. За його словами, депутатам повідомили, що на момент призначення Хмара вже не буде військовослужбовцем, однак механізм зміни його статусу він не пояснив.
Щодо Андрія Сибіги, за словами Железняка, проблем із голосами у Верховній Раді не очікується.
Водночас Олександр Поклад, який нині виконує обов’язки голови СБУ, поки не отримав президентського подання на повноцінне призначення. Железняк припускає, що для президента такий формат є зручним, оскільки дозволяє у будь-який момент змінити керівника спецслужби.
Окремо депутат прокоментував відставку Михайла Федорова з посади міністра оборони та його очікування щодо можливого повернення до уряду
На думку Железняка, Федоров тривалий час залишався лояльним до Володимира Зеленського, оскільки продовжував вірити в президента.
«Мені здається, що він, як людина, яка довго з президентом, ще вірив у те, що в президенті щось добре залишилось»,
— заявив депутат.
Сам Железняк стверджує, що розчарувався в Зеленському значно раніше. Водночас він припустив, що для Федорова нинішня ситуація може сприйматися як особиста зрада.
Говорячи про подальшу кар’єру колишнього міністра, Железняк не виключив, що той може взагалі відійти від політики та зосередитися на технологічному або підприємницькому напрямку.
Водночас депутат не виключає для Федорова і повернення до політичного життя — зокрема, у межах нової ліберальної політичної сили.
На відміну від Федорова, Железняк прямо заявив про власні політичні амбіції
Він підтвердив, що хотів би залишитися депутатом у наступному скликанні Верховної Ради та вже працює над власною командою і технологічною інфраструктурою.
За його словами, команда займається розслідуваннями, аналітикою, OSINT та використанням штучного інтелекту для роботи з контентом і даними.
Водночас депутат наголосив, що говорити про конкретну політичну конфігурацію поки зарано, оскільки дата наступних парламентських виборів залишається невизначеною.
У Раді немає достатньої кількості голосів за частину міжнародних зобов’язань
Окремий блок розмови стосувався фінансів. Железняк заявив, що Україна наразі не виконала низку зобов’язань перед міжнародними партнерами на загальну суму близько 7,3 млрд євро, а можливо, й більше.
Йдеться, зокрема, про законодавчі зміни щодо ДБР, ВАКС, НАБУ і САП, судової системи, «Укрзалізниці», державних закупівель та інших напрямів.
За словами депутата, частину необхідних рішень парламент поки не готовий підтримати.
Він порівняв ситуацію зі студентом, який протягом року нічого не робив, а потім намагається одночасно скласти всі іспити.
Железняк також заявив про дефіцит коштів на фінансування військових
За його оцінкою, йдеться приблизно про 200 млрд грн, необхідних для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Рахункова палата, за його словами, оцінює потребу у 365 млрд грн.
При цьому депутат запевнив, що сценарій, за якого військові залишаться без зарплат, малоймовірний.
Серед можливих рішень він назвав скорочення окремих бюджетних видатків та їхнє перенаправлення на оборону, а також залучення додаткових кредитних коштів від міжнародних партнерів.
Водночас Железняк наголосив, що проблема поглиблюється через удари РФ по українській логістиці, портах та інфраструктурі.
Железняк також розповів, що відчуває тиск через свою публічну критику президента та його оточення
За його словами, йому передавали погрози та попередження, а також, за його твердженням, за ним могли вести зовнішнє спостереження та прослуховування. Він пов’язує це з критикою представників президентського оточення.
При цьому депутат заявив, що не має значних активів або бізнесу, які можна було б використати як інструмент тиску.
«Я забагато втратив у Маріуполі, щоб боятися ще й власної влади»,
— сказав Железняк.
Ці твердження є його особистими заявами.
Коментуючи дискусію щодо можливості проведення парламентських виборів, депутат заявив, що наразі не бачить практичної можливості для їх організації
Він погоджується, що політична конкуренція необхідна, а нинішній склад парламенту не може залишатися незмінним безкінечно. Однак, на його думку, проведення виборів в умовах війни створює низку складних питань.
Серед них — голосування військовослужбовців, безпека виборчих дільниць, проведення агітації, фінансування кампаній, участь громадян із прифронтових територій та питання інформаційної безпеки.
Железняк наголосив, що вибори — це не лише день голосування, а щонайменше кілька місяців повноцінного виборчого процесу.
Тому дискусію про парламентські вибори зараз він назвав переважно теоретичною.
Інтерв’ю демонструє одразу кілька проблем, які залишаються актуальними для української політики: кадрові рішення Банкової, дефіцит довіри між частиною депутатського корпусу та президентською командою, значні фінансові потреби держави й невизначеність із майбутніми виборами
При цьому ключові оцінки Железняка щодо політичних мотивів президента, Федорова чи його оточення є позицією самого депутата, а не встановленими фактами.
Найбільш практичний виклик, про який він говорить, — фінансовий
Україні одночасно необхідно забезпечувати потреби оборони, виконувати умови міжнародних партнерів та знаходити додаткові ресурси для покриття дефіциту військового бюджету. Саме від здатності влади домовлятися з парламентом і міжнародними партнерами значною мірою залежатиме проходження країною наступного бюджетного періоду.
Джерело: Цензор.НЕТ
