фото: Віталій Носач/РБК-Україна
Російські атаки по українській інфраструктурі дедалі сильніше б’ють по приватному сектору
Руйнування складів, виробничих об’єктів і логістичних хабів призводять до багатомільярдних втрат та створюють ризики для роботи великих компаній і тисяч підприємств, які залежать від них.
Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна заявив, що держава не має ресурсів для прямої компенсації всіх збитків, однак повинна розширити механізми кредитування та страхування воєнних ризиків.
За словами Гетманцева, нинішній стан українського бізнесу є одним із найскладніших за весь період повномасштабної війни
Він навів як приклад великі українські компанії, які зазнали значних втрат через російські удари.
Зокрема, за його словами, Rozetka оцінює свої втрати у близько 70 млн доларів, а «Епіцентр» втратив великий виробничий об’єкт.
При цьому наслідки атак виходять далеко за межі самих компаній.
Навколо великих торговельних мереж, логістичних операторів та виробників сформовані тисячі підприємств-підрядників, постачальників і партнерів. Тому руйнування одного великого об’єкта може спричинити проблеми для всієї бізнес-екосистеми.
Одним із ключових інструментів підтримки бізнесу Гетманцев назвав доступне кредитування. Йдеться, зокрема, про розширення державної програми «5-7-9%»
За його словами, великі компанії також мають отримати доступ до таких інструментів, адже їхні потреби у фінансуванні вже вимірюються мільярдами гривень.
Водночас бізнес втрачає можливість використовувати зруйновану нерухомість як заставу для отримання кредитів. Тому, на думку голови комітету, держава повинна активніше застосовувати портфельні та державні гарантії, які дозволять банкам кредитувати підприємства навіть за відсутності достатнього заставного майна.
При цьому Гетманцев наголошує: пряме відшкодування всіх збитків за рахунок бюджету наразі неможливе, оскільки масштаб прямих втрат України від війни є надзвичайно великим.
Ще одним важливим напрямом парламентар назвав страхування воєнних ризиків. Чинна система, за його оцінкою, поки не відповідає масштабам проблеми
Зокрема, ліміт компенсації до 30 млн гривень є недостатнім для великих підприємств. Гетманцев заявив, що обсяг державної програми страхування необхідно збільшити в десятки разів — орієнтовно з 1 млрд до 10–30 млрд гривень.
За його словами, відповідні пропозиції очікують від Міністерства економіки.
Додаткове фінансування програм підтримки, на думку Гетманцева, можна отримати шляхом перегляду неефективних бюджетних видатків
Він заявив, що в державному бюджеті можуть залишатися десятки мільярдів гривень за програмами, які фактично не використовуються. Частину цих коштів парламентар пропонує спрямувати на підтримку підприємств, що постраждали від війни.
Серед програм, ефективність яких він поставив під сумнів, — «Національний кешбек». Гетманцев вважає, що кошти цієї програми доцільніше направити на здешевлення кредитів для бізнесу.
Водночас очікувати загальних податкових канікул для українського бізнесу не варто
За словами Гетманцева, держава не може відмовитися від внутрішніх податкових надходжень, оскільки саме вони значною мірою забезпечують фінансування оборони.
Для підприємств, які безпосередньо постраждали від обстрілів, уже передбачені окремі механізми. Серед них — розстрочка або відстрочка податкових зобов’язань, а також можливість звільнення від виконання податкового зобов’язання у випадку об’єктивної неможливості його виконати.
За словами парламентаря, цим механізмом із 2022 року вже скористалися близько 11 тисяч підприємств.
Окремою проблемою залишається логістика
Після російських атак власники складських приміщень дедалі частіше не хочуть здавати об’єкти великим торговельним мережам через ризик нових ударів.
У результаті компанії змушені шукати альтернативні майданчики, а держава, на думку Гетманцева, має допомогти створити відповідну інфраструктуру.
Ще один виклик — бронювання працівників
Розосередження великих складських комплексів потребує значної кількості персоналу, зокрема для фізичної роботи, тому бізнес просить врахувати специфіку таких підприємств під час визначення можливостей бронювання.
Гетманцев також попередив про серйозні економічні ризики напередодні зими
Серед проблем він назвав можливі нові атаки на енергетичну інфраструктуру, паливні та логістичні труднощі, а також блокування морських перевезень.
За його оцінкою, нинішня ситуація для економіки складніша, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Тоді український бізнес, попри шок, мав більший фінансовий запас і не зазнав таких масштабних інфраструктурних втрат.
Водночас парламентар заявив, що Україна має вистояти, але наголосив: масштабні інвестиції та повноцінне економічне відновлення неможливі без тривалого миру.
Окремо Гетманцев назвав детінізацію економіки одним із ключових джерел внутрішніх ресурсів держави
За його оцінкою, в українській економіці в тіні перебуває понад 1 трлн гривень. Якщо вивести з неї хоча б третину, бюджет, за його словами, потенційно може отримувати до 150 млрд гривень додаткових надходжень щороку.
Саме тому парламентар виступає проти підвищення податкового навантаження на сумлінний малий бізнес до завершення війни. Зокрема, він заявив, що системні зміни щодо єдиного податку для ФОПів мають бути відкладені.
Серед інших економічних питань Гетманцев виступив за скасування пільг на імпортні посилки з маркетплейсів, зокрема китайських
Він вважає, що нинішня система створює нерівні умови для українського бізнесу, який сплачує податки.
Водночас після завершення війни, на його думку, необхідно реформувати систему оподаткування ФОПів і врегулювати питання ПДВ.
Ще одним пріоритетом він назвав пенсійну реформу. Йдеться про підвищення мінімальної пенсії, зміну принципів її розрахунку та запровадження накопичувального рівня.
Запропонована модель передбачає співфінансування внесків працівника та держави. Також розглядається можливість використання довгострокових коштів пенсійних фондів для фінансування масштабної житлової програми.
Інтерв’ю Гетманцева фактично окреслює головну економічну дилему України на п’ятому році повномасштабної війни: бізнес необхідно підтримувати, але бюджет не має достатнього ресурсу для прямого відшкодування масштабних воєнних збитків
Тому акцент, за його словами, має бути зроблений на дешевих кредитах, державних гарантіях, страхуванні воєнних ризиків, ефективнішому використанні бюджетних коштів та детінізації економіки.
Водночас ключовою умовою для повноцінного відновлення залишається безпекова ситуація. Поки українські підприємства працюють під загрозою нових ударів, державні програми підтримки можуть лише частково компенсувати наслідки війни.
