фото: Mikhail Metzel/Pool/AFP/Getty Images
У Кремлі вважають, що тривала війна США з Іраном послабила американські військові можливості та створила для Росії сприятливий момент для посилення тиску на Україну й західних союзників Вашингтона
Про такі оцінки російського керівництва свідчать нові дані американської розвідки.
Про це пише The Washington Post з посиланням на двох співрозмовників, ознайомлених із розвідувальною інформацією.
За даними видання, відповідна закрита оцінка з’явилася напередодні неоголошеного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви
Американська розвідка дійшла висновку, що Кремль може сприймати завантаженість США війною з Іраном як можливість активізувати дії проти американських інтересів та союзників у Європі.
При цьому джерела WP не розкрили, яким саме способом була отримана інформація про оцінки Кремля та наскільки високою є впевненість аналітиків ЦРУ в її точності.
Одним із ключових чинників, на який звертає увагу видання, стало навантаження на військові ресурси США через кампанію проти Ірану, що триває близько шести місяців
За інформацією The Washington Post, американські запаси низки критично важливих видів озброєння суттєво скоротилися. Йдеться, зокрема, про засоби протиповітряної оборони Patriot, крилаті ракети Tomahawk та ракети ATACMS. Частина цих систем і боєприпасів водночас має критичне значення для оборони України.
Окремо видання раніше повідомляло, що під час війни з Іраном США втратили приблизно чверть свого парку безпілотників Reaper, які використовуються для розвідки та наведення на цілі.
У Вашингтоні при цьому публічно заперечують наявність критичного дефіциту боєприпасів. Водночас американська влада закликає оборонні підприємства прискорити виробництво озброєнь.
За даними WP, саме на тлі таких розвідувальних оцінок директор ЦРУ Джон Реткліфф цього тижня здійснив рідкісний візит до Москви
Один зі співрозмовників видання стверджує, що під час переговорів глава ЦРУ застеріг російську сторону від суттєвого посилення війни проти України. За його словами, Вашингтон дав зрозуміти, що новий виток ескалації може мати для Кремля протилежний очікуваному політичний ефект.
Зокрема, Реткліфф нібито попередив, що різке посилення російських атак може змусити президента США Дональда Трампа зайняти більш прихильну до президента України Володимира Зеленського позицію.
Водночас важливо, що The Washington Post не повідомляє про зустріч Реткліффа безпосередньо з Путіним. Навпаки, за інформацією Кремля, директор ЦРУ з російським президентом не зустрічався. Керівник Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін підтвердив сам факт контактів із Реткліффом, але назвав їх звичайною практикою взаємодії спецслужб.
ЦРУ та Білий дім деталі поїздки публічно не коментували.
Окремим джерелом занепокоєння залишаються можливі дії Росії проти європейських країн
Особливу тривогу, за даними видання, висловлюють східноєвропейські члени НАТО, передусім держави Балтії.
Ці побоювання посилюються на тлі гібридних атак у Європі, частину яких західні уряди та експерти пов’язують із Росією. Йдеться про диверсії, порушення повітряного простору та інші провокаційні інциденти. Москва звинувачення у причетності до таких операцій заперечує.
Президент США Дональд Трамп, зі свого боку, 27 серпня применшив ризик прямого російського нападу на країни Альянсу, заявивши, що, на його думку, Путін не атакуватиме територію НАТО.
За оцінкою джерел The Washington Post, поїздка Реткліффа була пов’язана не стільки з тим, що Кремль опинився у безвихідній ситуації через відсутність вирішального прориву на українському фронті, скільки з побоюваннями Вашингтона, що Москва може неправильно оцінити нинішні можливості США
На фронті Росії не вдалося досягти стратегічного прориву, водночас Україна продовжує завдавати далекобійних ударів по цілях на території РФ, зокрема по об’єктах енергетичного сектору. Російська армія, своєю чергою, продовжує масовані удари по українських містах, промислових та енергетичних об’єктах.
Одним із ризиків для України залишається дефіцит ракет для ППО. За інформацією WP, європейські партнери пообіцяли додаткові перехоплювачі, однак частина поставок очікується лише наступного року.
Таким чином, дані американської розвідки, наведені The Washington Post, вказують на небезпечний фактор у розрахунках Кремля: Москва може сприймати одночасне залучення США до війни з Іраном як вікно можливостей для посилення тиску на Україну та перевірки рішучості Заходу.
Водночас це залишається саме розвідувальною оцінкою — публічних підтверджень того, що Путін уже ухвалив рішення про конкретну нову ескалацію проти США чи країн НАТО, немає.
