фото: BS News/Ai
У Херсоні через посилення російських атак на критичну інфраструктуру зростає ризик серйозних проблем із тепло- та електропостачанням узимку
Після чергового удару по місцевій ТЕЦ влада закликає жителів, насамперед сім’ї з дітьми та людей похилого віку, за можливості виїжджати до безпечніших регіонів.
Серед інших міст, для яких експерти бачать підвищені ризики через близькість фронту або кордону з РФ, називають Суми, Чернігів, Запоріжжя, Краматорськ і Слов’янськ.
Про ситуацію повідомляє видання «Фокус» із посиланням на голову Херсонської ОВА Олександра Прокудіна, його заступника Олександра Толоконнікова та військового експерта Олега Жданова.
Російські війська знову атакували Херсонську ТЕЦ керованими авіаційними бомбами
За інформацією обласної влади, пошкодження критичної інфраструктури посилюють ризик того, що в опалювальний сезон окремі райони міста можуть на тривалий час залишатися без електроенергії та тепла.
Влада разом з енергетиками, комунальними службами та урядом опрацьовує альтернативні варіанти забезпечення Херсона теплом і електроенергією. Проте відновлення об’єктів ускладнює безпосередня близькість російських позицій.
За словами заступника голови Херсонської ОВА Олександра Толоконнікова, російські війська останнім часом суттєво наростили інтенсивність ударів по критичній інфраструктурі. Відстань до позицій противника на окремих ділянках становить лише кілька кілометрів, тому ремонтні роботи можуть відбуватися під постійною загрозою повторних атак.
Ситуацію додатково ускладнює одночасне застосування російською армією різних засобів ураження — керованих авіабомб, FPV-дронів, ударних безпілотників та артилерії.
На тлі погіршення безпекової ситуації голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін закликав мешканців, які мають таку можливість, тимчасово залишити місто
Передусім рекомендація стосується родин із дітьми та людей похилого віку.
За словами представників ОВА, евакуація з Херсона діє на постійній основі.
Людей можуть розміщувати у модульних містечках у межах області або допомагати їм із переїздом до інших регіонів України. Передбачена допомога з транспортом, розселенням та соціальною підтримкою.
За наведеними «Фокусом» даними Херсонської ОВА, від початку липня російські війська застосували по території області близько 170 керованих авіабомб — більше, ніж протягом усього першого півріччя 2026 року
За останні два місяці по регіону також запустили понад 1700 ударних безпілотників. Окремою проблемою залишається масове застосування FPV-дронів: за словами Прокудіна, лише протягом одного з останніх тижнів зафіксували близько 6,5 тисячі таких атак.
Таким чином, ризики для Херсона пов’язані не лише з руйнуванням окремих енергетичних об’єктів. Постійні повторні удари ускладнюють їх ремонт і підготовку міської інфраструктури до опалювального сезону.
Військовий експерт Олег Жданов у коментарі «Фокусу» назвав одним із найбільш уразливих обласних центрів після Херсона Суми
Наступним у його оцінці є Чернігів.
Йдеться насамперед про ризик інтенсивного вогневого впливу на міста, розташовані відносно близько до російського кордону або районів бойових дій.
Окремо експерт звертає увагу на Запоріжжя. Наразі ситуація там відрізняється від херсонської, однак місто перебуває під загрозою авіаційних, ракетних і дронових атак. За оцінкою Жданова, ризики можуть суттєво зрости у разі зміни лінії фронту та наближення російської ствольної артилерії й FPV-дронів.
Серед найбільш уразливих населених пунктів Донеччини експерт також називає Краматорськ і Слов’янськ. Нікополь і Марганець на Дніпропетровщині вже тривалий час перебувають під систематичними російськими обстрілами.
Водночас ці оцінки є експертними сценаріями, а не прогнозом неминучої евакуації перелічених міст. Реальний рівень загрози залежить від ситуації на фронті, інтенсивності російських ударів, стану критичної інфраструктури та можливостей української ППО.
Чому ситуація в Херсоні особливо складна
Головна відмінність Херсона — його розташування безпосередньо біля лінії бойового зіткнення та Дніпра. Це дозволяє російським військам застосовувати проти міста не лише далекобійні ракети й авіацію, а й артилерію та FPV-дрони.
Через це після пошкодження критичного об’єкта проблема полягає не тільки в масштабах руйнувань, а й у можливості безпечно провести ремонт. Повторні удари можуть зривати відновлювальні роботи та створювати додаткову небезпеку для енергетиків і комунальників.
Саме тому наближення осінньо-зимового періоду робить ситуацію особливо небезпечною: значне пошкодження генерації, тепломереж або електричних підстанцій за умов постійних обстрілів може призвести до тривалих перебоїв із базовими комунальними послугами.
Водночас твердження про те, що Росія обов’язково зможе поставити інші великі українські міста «на межу виживання», наразі було б передчасним.
Херсон залишається особливим випадком через географію та близькість російських військ, тоді як для Сум, Чернігова, Запоріжжя, Краматорська та Слов’янська йдеться про різні за характером і масштабом потенційні ризики.
