фото:Chris McGrath/Getty Images
Вашингтон знову повертається до звичної риторики економічного тиску на Росію
На порядку денному – черговий пакет санкцій, зокрема ініціатива щодо 500% мит на російський імпорт та товари з країн, які закуповують російську нафту.
Проте, попри гучні формулювання на кшталт «каральні» чи «руйнівні», експерти називають ці дії не більше ніж «ударом по тіні».
Причина – суттєва трансформація економічної реальності.
Обсяг двосторонньої торгівлі між США та Росією скоротився на понад 90% із 2021 року. На цьому фоні санкції виглядають радше політичним сигналом, ніж інструментом реального впливу.
Після початку повномасштабної війни в Україні Росія швидко переорієнтувала свою зовнішню торгівлю
Ключовими партнерами стали Китай, Іран, Туреччина, Індія та Північна Корея. Завдяки цій «геоекономічній реконфігурації» російська економіка уникла колапсу, який прогнозували у 2022 році.
За даними МВФ, попри санкційний тиск і високу інфляцію, ВВП Росії у 2025 році зросте на 1,5%. У свою чергу, структура експорту до США настільки звузилась, що навіть 100% або 500% мита мають переважно символічне значення. У 2024 році Росія експортувала до США товарів лише на $3 млрд – майже вдесятеро менше, ніж до початку війни.
Президент Дональд Трамп, демонструє менш жорстку риторику щодо Кремля
Крім того, нинішній Вашингтон уникає координації з ЄС, який нещодавно самостійно ухвалив 18-й пакет санкцій проти Росії. США ж відмовилися долучитися до зниження цінової стелі на російську нафту.
Ініціативи Конгресу щодо вторинних санкцій – тобто обмежень проти країн, що ведуть бізнес із Росією – несуть потенційний ризик для самих США
Адже ключовими торговими партнерами Росії є ті ж самі держави, з якими Вашингтон веде активні перемовини з інших питань: Індія, Китай, Туреччина.
Посилення санкцій може ускладнити торгівлю, посилити антиамериканські настрої та навіть спровокувати економічну відповідь на рівні BRICS. Тарифний тиск у часи глобальної економічної нестабільності, як зазначають експерти, може завдати більше шкоди самим США, ніж Кремлю.
Особливо уразливими є американські фермери, які залежать від імпорту добрив – однієї з небагатьох категорій товарів, які США ще продовжують закуповувати у РФ.
Санкції – це інструмент впливу лише тоді, коли існує реальний економічний обмін
Як зазначав класик економіки Альберт Гіршман, саме торгівля створює поле для тиску. У випадку Росії це поле вже давно звузилося. Залежність від США стала мінімальною, а нова модель партнерства із країнами Глобального Півдня дозволяє зменшити втрати від західних обмежень.
США намагаються зберегти вплив через санкції, але в реальності втратили як економічні важелі, так і дипломатичну синергію
Рішення про нові обмеження виглядає радше спробою зберегти обличчя перед союзниками, ніж ефективним засобом тиску на Кремль.
Джерело: The Conversation
