фото:Facebook/Serhii.Flash
Російські окупанти продовжують модернізувати безпілотні літальні апарати
За словами голови «Центру радіотехнологій» Сергія Бескрестнова (позивний «Флеш»), завершуються випробування нової версії БПЛА «Молнія», оснащеної оптоволоконним каналом управління.
Використання оптоволокна дозволяє операторам керувати дроном на відстані до 20 км навіть у складних умовах радіоелектронної боротьби
Це технологічне рішення робить «Молнію» більш стійкою до перешкод і блокування сигналу, яке активно застосовує українська сторона для протидії дронам.
Разом із тим є й обмеження. Через необхідність прокладання оптоволоконного кабелю дрон втрачає частину бойового навантаження та дальність польоту. Тобто його застосування буде доцільним лише в прифронтовій та прикордонній зонах, де відстань до цілей відносно невелика.
Оновлена «Молнія» може використовуватись для:
- ударів по укріпленнях та фортифікаційних спорудах;
- атак на техніку та позиції ЗСУ в безпосередній близькості до лінії фронту;
- обстрілів прикордонних населених пунктів.
Завдяки кабельному керуванню оператор отримує можливість точніше наводити апарат, а українські засоби РЕБ не зможуть легко перехопити чи заглушити його сигнал. Це робить нову модифікацію «Молнії» особливо небезпечною для передових позицій оборони.
Як може реагувати Україна
- Посилення інженерних загороджень у прикордонних районах.
- Використання систем виявлення та перехоплення дронів на низьких висотах.
- Адаптація РЕБ-засобів до специфіки оптоволоконного керування, що може вимагати нових технічних рішень.
Модернізовані дрони «Молнія» не матимуть великої дальності чи значної бойової потужності, однак їхня головна перевага — стійкість до радіоперешкод
Це означає, що найближчим часом можливе посилення атак саме на прифронтову та прикордонну зону. Українським військовим доведеться оперативно шукати нові методи протидії, аби нейтралізувати цю загрозу ще на етапі її становлення.