фото:Віталій Носач/РБК-Україна
Напередодні внесення урядом проєкту Державного бюджету України на 2026 рік у парламент, голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев дав розгорнуте інтерв’ю РБК-України, де окреслив головні виклики для держскарбниці.
Йдеться не лише про дефіцит фінансування, але й про пріоритети видатків, курс гривні, податкову політику та проблему тіньової економіки.
Бюджетна “дірка” у $10 мільярд
За оцінками уряду та Мінфіну, у 2026 році Україні знадобиться близько 45 млрд. доларів зовнішнього фінансування.
Частину цієї суми – приблизно 35 млрд. – планують покрити за рахунок перехідних залишків та підтверджених програм допомоги. Але вже зараз очевидний дефіцит становить щонайменше 10 млрд. доларів.
Гетманцев наголошує, що саме ця різниця стане головною проблемою під час ухвалення бюджету:
“Це дуже великі гроші. Ми маємо перестати підганяти задачу під відповідь і планувати видатки виходячи з реалістичних сценаріїв, а не з оптимістичних прогнозів”.
У проєкті бюджету середньорічний курс закладено на рівні 44,7 грн. за долар
На думку Гетманцева, Нацбанк має достатньо резервів, аби стримувати різкі коливання. Проте все залежить від ритмічності міжнародної допомоги: якщо вона надходитиме із затримками, гривня відчує тиск.
Політик категорично заперечує чутки про підвищення ставки ПДВ:
“1% ПДВ – це лише 50 млрд грн на рік. Щоб покрити потребу у $10 млрд, довелося б підняти ставку до 30%. Це безглуздя і удар по легальному бізнесу”.
Замість глобальних змін планують точкові рішення – імплементацію європейської директиви DAC7 щодо цифрових платформ (Uber, Glovo), можливе оподаткування посилок та кращий контроль за онлайн-операціями.
За оцінками Гетманцева, у 2026 році втрати від тіньової економіки можуть сягнути 1 трлн гривень
Це кошти, які бюджет не отримує у вигляді податків.
Він наголошує: без реальної детінізації розмови про нові податки недоречні. Приклад – ринок тютюну, де вдалося знизити рівень тіні з 25% до 12%, що дало мільярдні надходження. Водночас через проблеми з адмініструванням ситуація знову погіршується.
Гетманцев жорстко розкритикував низку урядових ініціатив, спрямованих на підтримку ФОПів чи культурних індустрій:
“Давати по 100 тисяч ФОПам під час війни виглядає дико. Ми живемо у стані війни, а не миру, і треба чесно розставляти пріоритети – армія, розмінування, критична інфраструктура”.
Він також звернув увагу на низьку ефективність бюджетних програм: десятки проєктів на мільярди гривень або не запущені, або профінансовані менше ніж на 30%.
Ще одна болюча тема – ринок азартних ігор
За оцінками комітету, оператори ухиляються від сплати податків на 20 млрд. грн. щорічно. Причина – відсутність системи онлайн-моніторингу (ДСОМ), запуск якої уряд відкладає вже кілька років.
“Оператори не хочуть прозорості, бо тоді кожен гравець буде персоніфікований. Це прямий зв’язок між тінню і корупцією”.
Гетманцев виступає за чесний перегляд прожиткового мінімуму
За його словами, реальна сума, на яку можна прожити в Україні, становить 10–12 тис. грн, а не нинішні 2–3 тис. грн. Водночас він визнає, що бюджет не може одразу забезпечити такі виплати, і пропонує графік поступового підвищення. Ключове джерело – додаткові надходження від детінізації.
Україна входить у 2026 рік із відносно стабільним фінансовим фундаментом завдяки міжнародній підтримці та зростанню доходів бюджету
Проте головні ризики – $10 млрд. дефіциту, масштабна тіньова економіка і неефективність використання коштів.
Гетманцев наполягає: уряд має відмовитися від популістичних програм і зосередитися на непопулярних, але необхідних реформах – від детінізації до реалістичного планування оборонних видатків.
