фото: slovoidilo
Із кінця осені 2025 року Росія суттєво посилила атаки на морську інфраструктуру України
Під ударами ракет, дронів і морських безекіпажних катерів опинилися порти Одещини, торговельні судна, контейнерні термінали, елеватори, нафтоналивні та олійні потужності, залізничні вузли й енергетичні об’єкти. Фактично йдеться про системну спробу знищити логістичний та експортний потенціал держави.
За даними Адміністрації морських портів України, якщо у 2024 році було зафіксовано 36 атак на портову інфраструктуру, то у 2025-му — вже 96.
Загалом від початку повномасштабної війни пошкоджено 651 об’єкт портової інфраструктури, і половина цих руйнувань припадає саме на минулий рік.
Як зазначають експерти, удари по портах мають ефект доміно.
Через порти Великої Одеси проходить основний обсяг українського експорту — аграрна продукція, металургія, продукти переробки. Зменшення логістичних можливостей автоматично означає скорочення експорту, валютного виторгу та доходів бюджету.
Кінець 2025 року ознаменувався різким загостренням у Чорному морі
Під ударами опинилися не лише портові об’єкти, а й цивільні судна під іноземними прапорами. Росія застосовує комбіновані атаки — балістичні ракети, дрони Shahed і морські БЕКи, здатні атакувати рухомі цілі.
У грудні та на початку січня російські удари призвели до загибелі людей, знищення перевантажувальної техніки, пожеж на резервуарах з олією, серйозних втрат для великих аграрних та переробних компаній.
Особливо прицільно ворог б’є по об’єктах, пов’язаних із виробництвом та експортом соняшникової олії — одного з ключових джерел валютних надходжень України.
Експерти наголошують: атаки стали не хаотичними, а чітко скоординованими.
Одночасно уражаються порти, судна, енергетика регіону та залізничні вузли, що формують вантажопотоки. Мета — максимально ускладнити як експорт, так і імпорт.
Через загрозу морських дронів порти змушені запроваджувати жорсткі заходи безпеки
Акваторії закриваються в нічний час, робота обмежується до 20:00, будь-які затримки суден вважаються критичним ризиком. Повітряні тривоги лише за минулий рік спричинили простої загальною тривалістю понад місяць календарного часу.
На цьому тлі зростають витрати на логістику та страхування воєнних ризиків. Нові судна, що заходять до українських портів, коштують дорожче, а частина судновласників узагалі призупиняє рейси до глибоководних портів, очікуючи деескалації.
Найбільше від портової нестабільності страждає аграрний сектор
У грудні 2025 року через порти Одещини було експортовано 3,6 млн тонн зернових та олійних культур — на 8% менше, ніж у листопаді. При цьому Україна залишається залежною від морської логістики: 87% аграрного експорту у 2025 році було здійснено саме морем.
Скорочення експорту означає не лише менше валютних надходжень, а й ланцюгову реакцію всередині країни. Аграрії недоотримують доходи, зменшують інвестиції в посівну, добрива та техніку. У перспективі це може вдарити по врожаях і фінансовій стабільності галузі.
Якщо значні обсяги аграрної продукції не вдасться вивезти за кордон, вони можуть залишитися на внутрішньому ринку
Це створює ризик різкого падіння цін на зерно, олію та продукти переробки — за аналогією з 2022 роком, коли внутрішні ціни обвалилися більш ніж на 40%.
З одного боку, це може тимчасово здешевити харчі для споживачів. З іншого — завдасть удару по виробниках, які втратять прибутки. Держава теоретично може частково викупити надлишки продукції через закупівлі для армії чи держрезервів, але це не компенсує втрати від зірваного експорту.
Реальних альтернатив морській логістиці наразі немає
Дунайські порти працюють, але й вони перебувають під загрозою атак.
Сухопутні маршрути через західний кордон мають обмежену пропускну здатність і значно вищу собівартість перевезень, що робить український експорт менш конкурентним.
Експерти сходяться на думці: ключова стратегія України — не повна переорієнтація логістики, а захист і максимальне збереження роботи морського коридору. Відмова від морської торгівлі фактично означатиме блокування експорту та серйозний удар по економіці.
Українські морські порти сьогодні — це не лише інфраструктура, а одна з головних ліній економічного фронту.
Від того, чи вдасться їх утримати та захистити, напряму залежить фінансова стійкість держави, ситуація з цінами та здатність України продовжувати опір агресору.
Джерело: hromadske
