фото: МTI/Miniszterelnöki Kommunikációs Főosztály/Fischer Zoltán
У середу, 19 лютого 2026 року, під час пресконференції після першого засідання нового міжнародного «Бéкетанácу» в Вашингтоні угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан звинуватив Україну в зупиненні транзиту по нафтопроводу «Барáтсáг» (Druzhba)
Він пов’язав це з відповідальністю за так звану відключення другої гілки нафтопроводу «Північний потік», підкресливши політичний характер цього кроку.
Орбан заявив, що, за його оцінкою, саме українська сторона зупинила роботу нафтопроводу «Дружба», що постачав нафту до Угорщини та Словаччини, двох країн ЄС, які досі залежали від російських енергоносіїв
За його словами, немає технічних підстав, які б перешкоджали відновленню поставок, і Брюсселю слід підтримувати угорські та словацькі інтереси у цьому питанні, навіть якщо це суперечить інтересам України.
Орбан також послався на угоду про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, за якою дії Києва не повинні загрожувати енергобезпеці країн-членів ЄС, і назвав те, що відбулося, порушенням цих умов.
Риторика угорського прем’єра стала частиною ширшої енергетичної та політичної суперечки, що триває вже кілька тижнів
В останні дні Угорщина та Словаччина тимчасово зупинили постачання дизельного пального до України у відповідь на зупинку транзиту російської нафти через «Дружбу», яку, за заявою Будапешта, спричинили політичні рішення українського керівництва.
З перестроєм поставок пов’язане також рішення Угорщини використати запаси стратегічної нафти та шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через хорватський трубопровід Adria, хоча його використання обмежене технічними та регуляторними умовами.
Офіційний Київ категорично відкидає звинувачення Будапешта, називаючи їх політичними і такими, що не ґрунтуються на фактичних даних
Україна вказує, що зупинка поставок російської нафти пов’язана з пошкодженням інфраструктури внаслідок бойових дій, а не з умисним рішенням українського уряду.
Міжнародні спостерігачі з іншого боку звертають увагу на те, що саме російські удари по трубопроводах спричинили перерву в поставках нафтової сировини, що стало джерелом напруги в енергетичній співпраці між Україною, Словаччиною та Угорщиною — усі вони залежали від маршруту «Дружби».
Енергетичні суперечки поставили під загрозу не лише комерційні поставки пального, але й міжнародні відносини в Центрально-Східній Європі, де питання енергетичної безпеки поєднується з політичними розбіжностями навколо війни в Україні та її євроінтеграційних прагнень
Крім того, угорське керівництво — яке значною мірою залежить від російських енергоносіїв — продовжує наполягати на збереженні спеціальних винятків від санкцій ЄС щодо імпорту російської нафти, що також стало елементом торгу в регіональних переговорах.
