фото: magnific.com
Валюта як страховка, гривневі облігації — як інструмент заробітку
У серпні українці знову опинилися перед традиційним питанням: що робити із заощадженнями — купувати долари, залишатися у гривні чи вкладати кошти в державні облігації?
Однозначної відповіді для всіх немає.
Долар і гривневі ОВДП виконують різні функції: валюта насамперед захищає заощадження від валютного ризику та забезпечує ліквідний резерв, тоді як ОВДП дають можливість отримувати дохід у гривні.
Останні оцінки економістів свідчать: якщо головна мета — заробити на капіталі в гривні, ОВДП наразі виглядають привабливіше за просту купівлю готівкового долара. Якщо ж завдання полягає у формуванні фінансової «подушки» та захисті від непередбачуваного курсового сценарію, валютна частина заощаджень залишається виправданою.
Економіст Андрій Забловський радить розглядати готівковий долар насамперед як захисний актив
За його логікою, гривневі ОВДП можуть працювати на примноження капіталу, депозити — забезпечувати ліквідність, тоді як іноземна валюта виконує роль своєрідного «якоря» портфеля.
Така стратегія має сенс: купуючи долар, інвестор фактично робить ставку не на отримання процентного доходу, а на те, що гривня в перспективі може послабитися.
Андрій Шевчишин також радить не сприймати валюту як інструмент швидкого заробітку. На його думку, її доцільніше розглядати як страховку від ризиків.
Це важливе розмежування. Якщо людина купує долари сьогодні, вона не отримує гарантованого доходу. Її потенційний прибуток виникне лише в разі подорожчання долара настільки, щоб перекрити різницю між курсом купівлі та продажу та альтернативну дохідність гривневих інструментів.
ОВДП: скільки можна заробити
На відміну від готівкової валюти, гривневі ОВДП мають номінальну процентну дохідність.
За результатами аукціонів Мінфіну наприкінці липня 2026 року ставки за гривневими ОВДП перебували приблизно в діапазоні 15,13–16,44% річних залежно від строку погашення. Зокрема, однорічний випуск мав ставку 15,13%, дворічний — 15,46%, трирічний — 15,98%, а один із випусків із терміном близько 3,6 року — 16,44%.
Ще у червні середньозважена дохідність гривневих ОВДП на аукціонах становила 15,05% річних.
Тобто орієнтир у районі 15% річних, який використовує у своїх розрахунках Олег Пендзин, загалом відповідає фактичній ситуації на ринку державних облігацій.
Водночас інвестору варто пам’ятати: ставка ОВДП і фактична дохідність конкретної покупки — не завжди одне й те саме. Результат залежить від ціни придбання, строку до погашення та умов конкретного випуску.
Олег Пендзин порівняв два сценарії — регулярне придбання гривневих ОВДП і щомісячну купівлю готівкового долара
У його моделі людина протягом 19 місяців — із січня 2025-го до липня 2026 року — щомісяця вкладала по 1000 грн.
Загальна сума внесків становила 19 000 грн.
За сценарієм із гривневими ОВДП при середній дохідності 15% інвестор отримав близько 20 375 грн, тобто приріст становив близько 2137 грн.
За аналогічної стратегії регулярної купівлі готівкового долара прибуток, за розрахунками економіста, становив лише близько 755 грн.
Отже, у запропонованій моделі дохід від ОВДП був приблизно у 2,8 раза більшим за результат валютної стратегії, якщо порівнювати саме зазначені суми прибутку.
Тут є важливий нюанс: у вихідному матеріалі вказано співвідношення 3,15 раза, однак арифметично 2137 / 755 ≈ 2,83. Тому для публікації коректніше говорити про «майже утричі» або наводити точне співвідношення 2,83 раза.
Головний ризик гривневої стратегії очевидний: якщо гривня девальвує достатньо сильно, валютний актив може випередити дохідність облігацій
Саме тому Пендзин називає орієнтир близько 54 грн за долар як рівень, за якого за певних припущень регулярна купівля валюти могла б зрівнятися або випередити дохідність гривневих ОВДП у його моделі.
Однак цей показник не варто сприймати як прогноз курсу.
Це точка беззбитковості конкретної моделі, а не передбачення того, що долар обов’язково коштуватиме 54 грн.
Якщо курс залишатиметься нижчим за цей рівень, а ОВДП і надалі забезпечуватимуть дохідність близько 15% річних, гривневий інструмент матиме перевагу за номінальною гривневою дохідністю.
Якщо ж відбудеться різка девальвація, ситуація зміниться на користь долара.
З іншого боку, робити висновок, що долар взагалі не потрібен, також було б неправильно
Валютні заощадження можуть виконувати одразу кілька функцій:
- захищати частину капіталу від девальвації;
- забезпечувати резерв для майбутніх валютних витрат;
- зменшувати залежність усього портфеля від гривні;
- забезпечувати ліквідність у разі нестандартної ситуації.
Якщо людина планує навчання, подорож, лікування, придбання нерухомості або інші витрати в доларах чи євро, тримати частину коштів у відповідній валюті логічно незалежно від короткострокового прогнозу курсу.
Андрій Забловський раніше також наголошував на важливості диверсифікації: повністю відмовлятися від валюти заради гривневих інструментів він не рекомендував.
Що відбувається з ОВДП у 2026 році
Популярність державних облігацій серед населення продовжує зростати.
За даними Міністерства фінансів, станом на 1 липня 2026 року портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив близько 150 млрд грн — на 59% більше, ніж роком раніше. Станом на 24 червня портфель досягав рекордних 153,6 млрд грн.
Це показує, що українці дедалі активніше використовують державні облігації як альтернативу банківським депозитам та простому зберіганню коштів.
Для громадян доступні й військові ОВДП. Наприклад, випуск «Алупка», доступний у застосунку «Дія», має номінальну дохідність 15,85% річних і дату погашення 26 квітня 2028 року.
Чи означає це, що долар зараз треба продавати
Не обов’язково.
Підхід «продати всі долари та перевести кошти в ОВДП» є так само ризикованим, як і «все перевести в долар».
Проблема полягає в тому, що ніхто не знає майбутнього курсу з абсолютною точністю. Якщо людина продає валюту заради гривневих ОВДП, вона фактично робить одразу дві ставки: на стабільність гривні та на те, що дохідність облігацій компенсує можливу девальвацію.
Для консервативного інвестора логічнішим може бути розподіл коштів між різними інструментами.
Який підхід може бути оптимальним
Умовно заощадження можна розділити на три частини.
Перша — резерв ліквідності.
Це гроші, які можуть знадобитися найближчим часом. Їх не обов’язково вкладати в довгострокові активи.
Друга — гривневий інвестиційний портфель.
Кошти, які не планується використовувати протягом визначеного періоду, можуть бути спрямовані в ОВДП. На серпень 2026 року ставки за низкою гривневих випусків перебувають у районі 15–16% річних.
Третя — валютна частина.
Її доцільність визначається не лише прогнозом курсу, а й майбутніми витратами та бажанням зменшити валютний ризик.
Такий підхід дозволяє не намагатися вгадати одну-єдину точку входу на валютному ринку.
Якщо питання поставити максимально просто — «де вища потенційна дохідність у гривні?» — відповідь наразі на користь ОВДП
Якщо питання звучить як «що краще захищає від різкої девальвації гривні?» — відповідь уже на користь валюти.
Тому порівнювати долар і ОВДП лише за принципом «що принесе більше відсотків» некоректно. Це різні інструменти з різними функціями.
Готівковий долар не приносить процентного доходу. Його результат формується переважно зміною курсу. ОВДП, навпаки, мають визначену ставку, але їхня дохідність виражена в гривні, а отже, залишається валютний ризик.
У серпні 2026 року ситуація не виглядає як момент, коли українцям потрібно масово позбуватися гривні або, навпаки, терміново скуповувати долари
Для примноження гривневих заощаджень ОВДП зараз мають очевидну перевагу за номінальною дохідністю. За останніми аукціонами Мінфіну ставки за гривневими випусками становлять приблизно 15–16% річних.
Для захисту від валютного ризику долар залишається важливою частиною диверсифікованого портфеля.
Найбільш збалансована стратегія — не намагатися вгадати, коли саме гривня почне слабшати, а розподіляти заощадження відповідно до мети: частину залишати ліквідною, частину спрямовувати в гривневі інструменти з дохідністю, а частину тримати у валюті.
Матеріал має інформаційний характер і не є індивідуальною інвестиційною рекомендацією.
Джерело: ТСН
