фото:Кремль.Новости/MAX
У Кремлі заявили, що Росія нібито виступає за «сталий мир», а не за тимчасове припинення вогню
Водночас речник президента РФ Дмитро Пєсков поклав відповідальність за подальший розвиток переговорів на Україну, заявивши, що Київ має ухвалити «необхідні рішення».
Конкретного переліку цих рішень у новій заяві він не навів.
Про це Дмитро Пєсков заявив 22 вересня, коментуючи перспективи припинення війни та заяви української сторони про готовність до перемир’я.
За словами Пєскова, Москва не зацікавлена у перемир’ї, яке, на її думку, лише тимчасово призупинить бойові дії
Представник Кремля заявив, що російська сторона прагне «сталого» або «міцного миру».
Водночас він фактично поставив подальший рух до такого врегулювання у залежність від рішень української влади.
За словами Пєскова, у Києві нібито «добре знають», яку відповідальність мають взяти на себе та які рішення ухвалити, щоб вийти на шлях до довгострокового врегулювання. При цьому цього разу представник Кремля не уточнив, про які саме кроки йдеться.
Хоча у заяві 22 вересня Пєсков не деталізував вимоги, Кремль раніше неодноразово заявляв, що його базові умови мирної угоди залишаються незмінними
Зокрема, в червні 2026 року Пєсков підтверджував, що Москва продовжує виходити з умов, сформульованих Володимиром Путіним ще у 2024 році.
Серед них — виведення українських військ із територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які Росія заявляє як свої, а також офіційна відмова України від намірів вступити до НАТО.
Україна неодноразово відкидала вимоги, які передбачають відмову від суверенної території або обмеження її права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.
Тому нову заяву Пєскова можна розглядати як продовження вже відомої переговорної позиції Москви, однак сам речник Кремля 22 вересня не заявляв про окремий новий перелік умов.
Представник Кремля також пов’язав заяви президента України Володимира Зеленського про необхідність припинення бойових дій із, за його словами, погіршенням ситуації для України на фронті та в економіці
Пєсков заявив, що така тенденція нібито триватиме.
Це є оцінкою російської сторони, а не незалежно встановленим фактом.
Паралельно російська економіка також стикається з наслідками війни.
Зокрема, міністр фінансів РФ Антон Силуанов 21 вересня заявив, що дефіцит російського бюджету у 2026 році може досягти 3% ВВП проти початково запланованих 1,6%. Серед причин він назвав, зокрема, збільшення військових витрат.
Напередодні Пєсков також заявив, що Росія розраховує на відновлення переговорів у тристоронньому форматі за участю України, США та РФ
Водночас він визнав, що на цей момент реального просування у переговорному процесі немає. Терміни та місце можливого нового раунду офіційно не оголошені.
У вересні американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідали спочатку Москву, а потім Київ, намагаючись відновити переговорний процес. Після цих зустрічей про конкретний дипломатичний прорив не повідомлялося.
На цьому тлі Київ пропонує більш обмежений формат деескалації — взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі
22 вересня Зеленський має зустрітися з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку під час Генеральної Асамблеї ООН. Однією з ключових тем переговорів, за даними Reuters, стане саме можливість енергетичного перемир’я та зменшення ризиків для критичної інфраструктури.
Французький президент Еммануель Макрон також повідомив, що обговорював із Трампом можливість взаємного мораторію на удари по енергетичних об’єктах України та Росії.
Таким чином, публічні позиції Києва та Москви щодо формату деескалації залишаються різними
Україна просуває можливість окремих домовленостей про припинення ударів, тоді як Кремль заявляє, що не зацікавлений у тимчасовому перемир’ї та наполягає на ширшому політичному врегулюванні на власних умовах.
Станом на 22 вересня нової погодженої мирної угоди або всеосяжного режиму припинення вогню між сторонами немає.
