фото: Нацбанк
Запровадження нової банкноти номіналом 2000 гривень не призведе до зростання інфляції чи девальвації національної валюти
У Національному банку України наголошують, що поява нового номіналу має виключно технічний характер і покликана зробити готівковий обіг більш ефективним, а не збільшити обсяг грошей в економіці.
Водночас останні дані Державної служби статистики свідчать про несподіване уповільнення інфляції у червні, хоча експерти застерігають: уже найближчими місяцями на ціни можуть вплинути низка факторів, пов’язаних із війною, тарифною політикою та валютним курсом.
Після оголошення про введення в обіг банкноти номіналом 2000 гривень у суспільстві з’явилися побоювання, що це може свідчити про погіршення економічної ситуації або неконтрольовану інфляцію
У Національному банку ці припущення спростовують.
Регулятор підкреслює, що випуск нової банкноти не супроводжується додатковою емісією грошей, а лише змінює структуру готівкового обігу. Фактично частину банкнот меншого номіналу поступово замінять новими купюрами більшої вартості.
Таким чином, загальна грошова маса в економіці не збільшиться, а отже сама поява нового номіналу не створює інфляційного тиску.
У НБУ пояснюють, що рішення продиктоване економічними змінами останніх років
Через зростання доходів населення, вартості товарів і середнього чека збільшуються обсяги готівкових розрахунків. Використання банкнот більшого номіналу дозволяє зробити їх значно ефективнішими.
Серед основних переваг нового номіналу:
- скорочення витрат на інкасацію;
- зменшення витрат на транспортування та зберігання готівки;
- оптимізація роботи банківських установ;
- швидше обслуговування клієнтів у торговельних мережах;
- зручніше використання великих сум готівки.
Крім того, нова банкнота отримала сучасний комплекс захисту від підроблення, який включає новітні поліграфічні технології та елементи безпеки.
У Нацбанку наголошують, що навіть за стрімкого розвитку безготівкових розрахунків готівка залишається важливою складовою фінансової системи, особливо в умовах воєнного стану.
Червень несподівано приніс дефляцію
На тлі дискусій щодо нової банкноти економічна статистика продемонструвала позитивну тенденцію.
За даними Держстату, у червні споживчі ціни знизилися на 0,1% порівняно з травнем, а річна інфляція сповільнилася з 8,2% до 7,2%.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин зазначає, що навіть для експертів такий результат став несподіванкою. За його прогнозами, у червні очікувалося невелике зростання цін приблизно на 0,4%.
Основним чинником дефляції стало сезонне здешевлення продуктів харчування.
Найбільше за місяць подешевшали:
- яйця — на 27,8%;
- овочі — на 3,7%;
- фрукти — на 1,3%;
- також знизилися ціни на молоко та цукор.
Попри загальне уповільнення інфляції, окремі категорії товарів продовжують демонструвати стале зростання
Зокрема:
- хліб та хлібопродукти подорожчали на 0,4% за місяць і майже на 19,4% за рік;
- макаронні вироби — на 1,5%;
- риба — на 1,6%;
- соняшникова олія — на 1,7%.
Непродовольчі товари загалом зросли у ціні на 0,4%.
Водночас паливо подешевшало на 1,6%, хоча попереднє його подорожчання вже позначилося на вартості транспортних послуг, які збільшилися ще на 1,4%.
Окрему увагу експерт звернув на майже непомітне для широкої громадськості підвищення тарифів на комунальні послуги. За даними Держстату, водопостачання подорожчало на 15,3%, а водовідведення — на 14,6%.
Липень може змінити ситуацію
Попри позитивні показники червня, аналітики не очікують тривалого збереження дефляційної тенденції.
За оцінкою Андрія Шевчишина, у липні місячна інфляція ще може залишатися від’ємною — в межах від мінус 0,5% до мінус 0,2%, а річний показник може знизитися до 6,9–7,2%.
Втім, існує щонайменше три фактори, які здатні швидко змінити ситуацію
Перший — можливе підвищення вартості проїзду у громадському транспорті Києва. Якщо тариф збільшать із 8 до 30 гривень, це, за оцінками експерта, може додати близько 1,6 відсоткового пункту до загального рівня інфляції.
Другий фактор — системний тиск на логістику через війну. Лише з початку 2026 року зафіксовано понад два десятки атак на складські комплекси та логістичні центри. Додаткові витрати бізнесу на страхування, резервні склади та альтернативні маршрути доставки поступово закладаються у кінцеву вартість товарів.
Третій ризик пов’язаний із валютним курсом. Девальвація гривні створює додатковий тиск на ціни імпортної продукції, пального та товарів, що закуповуються за валюту. Найбільш відчутним цей ефект може стати вже у серпні–вересні.
У Національному банку наголошують, що поява купюри номіналом 2000 гривень є логічним етапом розвитку готівкового обігу та відповідає економічним реаліям країни
Регулятор підкреслює: інфляція формується під впливом макроекономічних чинників — попиту і пропозиції, валютного курсу, вартості енергоносіїв, логістики, врожаю та монетарної політики. Сам по собі випуск нового номіналу не впливає на купівельну спроможність гривні і не створює передумов для зростання цін.
Читайте також: НБУ вводить в обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень: кого зобразять на найвищому номіналі та чому це важливо
