фото: Murad Sezer/Reuters
23 липня 2025 року в палаці Чираган у Стамбулі відбувся третій раунд переговорів між делегаціями України та Російської Федерації
Хоча основні політичні розбіжності залишилися невирішеними, сторони змогли просунутися в гуманітарному блоці, зокрема щодо обміну полоненими.
Ця зустріч засвідчила, що дипломатичні зусилля тривають, проте досягнення сталого миру залишається складним завданням.
Українську делегацію очолив секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров, який має прямий мандат від Президента Володимира Зеленського
Російську сторону вкотре представляв Володимир Мединський, помічник президента РФ, що також свідчить про збереження високого рівня переговорів, але й демонструє небажання Кремля делегувати керівництво перемовинами на рівень вищого політичного представництва.
Перед початком переговорів міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про готовність Анкари не лише продовжити посередництво, а й взяти на себе роль технічного моніторингу можливого режиму припинення вогню.
Основні теми та результати
1. Обмін полоненими
За даними джерел українських та міжнародних ЗМІ, досягнуто домовленості про новий масштабний обмін військовополоненими.
Йдеться про передачу понад 1 200 осіб з кожного боку. Це – ключовий гуманітарний результат зустрічі, що відповідає пріоритетам української сторони, повідомляє The Kyiv independent.
«Кожен обмін – це не статистика, а долі наших воїнів. Повернення героїв додому – беззаперечний пріоритет»,
— заявив Володимир Зеленський у коментарі українським медіа.
2. Підготовка до саміту лідерів
Однією з головних тем перемовин стала можливість проведення зустрічі на рівні глав держав. Україна ініціює такий формат із чіткими директивами: припинення вогню, повернення депортованих дітей, звільнення цивільних і військовополонених. Російська сторона наразі не висловила готовності до такого саміту, що вказує на стратегічні розбіжності.
3. Припинення вогню
Центральна вимога України — встановлення всеосяжного режиму припинення вогню, особливо з огляду на постійні обстріли цивільної інфраструктури та втрати серед мирного населення.
Натомість Москва пропонує лише «гуманітарні вікна», тобто тимчасові паузи для евакуації поранених або транспортування тіл загиблих. Такі підходи Київ розцінює як недостатні.
Туреччина продовжує послідовну політику балансування та виступає як платформа для дипломатичного діалогу
Міністр Хакан Фідан наголосив, що Анкара має всі ресурси для технічного контролю за виконанням можливих домовленостей, включно з моніторингом припинення вогню, у разі досягнення відповідної угоди.
Позиція Туреччини також відповідає її геополітичній зацікавленості — стабілізація Чорноморського регіону, збереження торгових маршрутів і підвищення власної дипломатичної ваги на міжнародній арені.
Міжнародна реакція
- США та ЄС продовжують закликати до дипломатичного врегулювання конфлікту, але погрожують подальшими санкціями проти РФ, якщо мирні ініціативи не матимуть результатів.
- ООН та Міжнародний Червоний Хрест вітають домовленості щодо гуманітарних питань, однак закликають обидві сторони до дотримання міжнародного гуманітарного права.
Третій раунд переговорів у Стамбулі засвідчив:
- збереження комунікації між сторонами, що саме по собі є цінним на фоні масштабної війни;
- поступ у гуманітарному блоці, зокрема в питанні обміну полоненими;
- нездоланні розбіжності в ключових питаннях безпеки, перш за все — щодо припинення вогню та форматів подальших політичних рішень.
Без суттєвої зміни позиції РФ або посилення міжнародного тиску, перспективи укладення сталого перемир’я залишаються примарними.
Водночас Україна демонструє готовність до відповідального діалогу, обстоюючи інтереси як власної держави, так і міжнародного права.
Джерела: Аljazeera, The Kyiv independent, Meduza, Reuters
