фото: Getty Images
Саміт Європейського Союзу в Брюсселі 18–19 грудня став одним із ключових для фінансової стабільності України у середньостроковій перспективі
Попри те, що країнам ЄС не вдалося домовитися про так званий репараційний кредит під заставу заморожених російських активів, для України було погоджено альтернативний механізм підтримки – умовний «план Б». Він не є ідеальним, однак дозволяє закрити основні потреби держави на найближчі два роки.
Після тривалих і складних переговорів лідери ЄС погодили кредит для України на суму 90 млрд євро строком на 2026–2027 роки
Про це вранці 19 грудня повздорив президент Європейської ради Антоніу Кошта. Кошти надаватимуться Україні безвідсотково та без обов’язку повернення до моменту компенсації збитків Росією.
Джерелом фінансування стануть спільні запозичення Євросоюзу, підкріплені бюджетними гарантіями держав-членів. Участі в спільному кредиті відмовилися брати Угорщина, Словаччина та Чехія.
За словами міністра фінансів України Сергія Марченка, попри відмову від репараційного механізму, робота над ним триватиме, адже його реалізація потребує додаткової юридичної та фінансової підготовки.
З урахуванням додаткових 45 млрд євро від інших міжнародних партнерів, зокрема МВФ, питання фінансування України на найближчі два роки фактично закрите.
Основною причиною зриву репараційного кредиту на 210 млрд євро стала позиція Бельгії
Саме в цій країні, у депозитарії Euroclear, зберігається найбільший обсяг заморожених російських активів. Брюссель категорично відмовився погодитися на використання цих коштів як застави для кредиту Україні.
Ключовий аргумент бельгійської сторони – високі юридичні та фінансові ризики
Навіть попри рішення Єврокомісії про безстрокове заморожування активів РФ, Бельгія побоюється, що в разі зміни санкційного режиму або політичних домовленостей Росія може вимагати повернення коштів. У такому випадку фінансовий тягар ліг би безпосередньо на бельгійський бюджет.
Крім того, бельгійська влада наполягає на справедливому розподілі відповідальності між усіма країнами ЄС і критикує партнерів, зокрема США, Канаду та Японію, за відсутність аналогічних рішень щодо активів РФ на їхніх територіях.
На позицію окремих країн ЄС вплинув і фактор США
За даними західних медіа, Вашингтон скептично ставиться до використання заморожених російських активів для фінансування України, вважаючи їх потенційним інструментом майбутніх мирних переговорів.
Американські чиновники, за інформацією Politico та Bloomberg, вели неформальні консультації з європейськими столицями, переконуючи, що передчасне використання активів РФ може ускладнити досягнення політичного врегулювання. На цьому тлі низка країн ЄС почала обережніше ставитися до ідеї репараційного кредиту.
Окремим фактором стала активна протидія з боку Росії
Центробанк РФ уже подав позов до московського суду проти Euroclear із вимогою компенсації на сотні мільярдів доларів. У разі успіху Москва може спробувати стягнути кошти через активи депозитарію в інших юрисдикціях.
Європейський центральний банк неодноразово наголошував: будь-яке рішення щодо заморожених активів має відповідати нормам міжнародного права. Голова ЄЦБ Крістін Лагард підкреслила, що юридична бездоганність механізму є критично важливою, навіть попри нагальну потребу України у фінансуванні.
Попри провал «плану А», ухвалене рішення гарантує Україні стабільне фінансування військових, соціальних і бюджетних потреб у 2026–2027 роках
У разі продовження війни кошти спрямують на підтримку армії та оборонного виробництва, зокрема безпілотних систем. Якщо ж бойові дії припиняться, фінансування може бути переорієнтоване на відновлення країни.
Таким чином, «план Б» став компромісом між політичною волею допомогти Україні та обережністю ЄС щодо правових і фінансових наслідків використання російських активів. Для Києва це не максимальний, але прийнятний результат, який забезпечує передбачуваність і фінансову опору на найближчі два роки.
Джерело: РБК-України
