фото: Getty Images
Європейські розвідки дедалі частіше попереджають про ризик розширення російської агресії за межі України
У центрі потенційної небезпеки — країни Балтії, Балтійське море, Румунія та стратегічно важливі території на східному фланзі НАТО.
На тлі затяжної війни проти України та величезних втрат російської армії у Кремлі можуть шукати нові способи мобілізації населення і збереження внутрішньої підтримки війни.
Ще кілька місяців тому частина європейських політиків скептично ставилася до заяв про можливу ескалацію з боку Росії
Зокрема, після попереджень президента України Володимира Зеленського про ймовірність нової хвилі мобілізації та ризики для країн Балтії окремі представники Естонії називали такі заяви перебільшенням.
Втім, ситуація швидко змінилася.
За даними The Wall Street Journal, європейські військові та розвідувальні структури нині вже відкрито обговорюють сценарії можливих провокацій або обмежених атак Росії проти НАТО
Головна причина — Кремль опинився у складному становищі через затяжну війну та потребу пояснювати росіянам нову примусову мобілізацію.
Очільник Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін в інтерв’ю CNN заявив, що Москва дедалі більше стикається з виснаженням ресурсів і людських резервів. За його словами, Кремль уже не може вести переговори з позиції сили, а російська армія втрачає людей швидше, ніж встигає поповнювати особовий склад.
Останніми місяцями країни Балтії фіксують системну кампанію дестабілізації
Йдеться не лише про інформаційні атаки чи погрози, а й про технологічні провокації.
За словами литовських посадовців, Росія активно використовує GPS-спуфінг і глушіння навігаційних сигналів, через що українські безпілотники інколи змінюють траєкторію та потрапляють у повітряний простір сусідніх країн НАТО.
У Кремлі це потім використовують для звинувачень Балтії у нібито участі в атаках на Росію.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Москва свідомо створює інформаційні та безпекові кризи, намагаючись посіяти паніку і недовіру всередині НАТО.
Особливе занепокоєння викликає Калінінградська область, де Росія посилює системи радіоелектронної боротьби та розміщує додаткові ракетні комплекси.
Західні аналітики давно називають цей регіон одним із ключових плацдармів для потенційного блокування Сувальського коридору — вузької ділянки між Польщею та Литвою, яка з’єднує Балтію з рештою території НАТО.
Європейські експерти дедалі частіше говорять про ризики для островів Готланд і Борнхольм, які мають стратегічне значення для контролю над Балтійським морем
Саме тому Швеція та Данія останніми роками посилюють військову присутність у регіоні.
Окремо аналітики звертають увагу на Арктику та архіпелаг Шпіцберген, де Росія також намагається зміцнювати свої позиції у співпраці з Китаєм. Західні спецслужби вважають, що Москва дедалі активніше тестує готовність НАТО реагувати на нестандартні загрози.
Черговим сигналом для Альянсу став інцидент у румунському місті Галац, де російський дрон типу «Герань-2» влучив у житловий будинок
Постраждали люди, десятки мешканців були евакуйовані.
Румунська влада заявила, що через брак часу та законодавчі обмеження військові не змогли оперативно збити безпілотник. Після атаки міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила про можливість консультацій із союзниками відповідно до статті 4 НАТО.
Це перший випадок, коли удар російського дрона по території країни-члена НАТО призвів до таких серйозних наслідків.
На думку західних аналітиків, Росія дедалі більше стикається з внутрішніми проблемами: економічним виснаженням, великими втратами на фронті та необхідністю нової мобілізації
У таких умовах Кремль може спробувати створити нову зовнішню кризу, щоб виправдати подальшу мілітаризацію країни.
Водночас експерти наголошують: пряме повномасштабне зіткнення Росії з НАТО залишається малоймовірним через ризик масштабної війни. Натомість найбільш реалістичними сценаріями називають гібридні провокації, кібератаки, дестабілізацію у Балтійському регіоні, інциденти з безпілотниками або локальні військові провокації.
На цьому тлі країни НАТО поступово переглядають власну оборонну політику, збільшують витрати на безпеку та уважніше стежать за ситуацією на східному фланзі Альянсу.
Війна Росії проти України давно вийшла за межі регіонального конфлікту. І сьогодні Європа дедалі чіткіше усвідомлює: безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього континенту.
Джерело: ТСН
