фото: АР
За даними Politico, президент США Дональд Трамп переконав прем’єра Угорщини Віктора Орбана «послабити свою позицію» щодо блокування членства України в ЄС.
Видання посилається на анонімних дипломатів, які припускають, що у найближчі місяці може з’явитися прогрес у переговорах завдяки тиску на Будапешт.
Хоча офіційних підтверджень немає, сам Орбан публічно продовжує заявляти про своє категоричне несприйняття вступу України до ЄС.
Його політика традиційно орієнтується на балансування між Брюсселем та Москвою, а також на використання права вето як важеля впливу в переговорах.
Неформальне втручання Дональда Трампа у європейську політику може свідчити одразу про кілька тенденцій:
- Спроба повернути глобальну роль США через вирішення «українського питання».
- Особистий дипломатичний стиль Трампа, що базується на двосторонніх контактах і неформальних домовленостях, а не на багатосторонній координації.
- Сигнал ЄС про те, що навіть поза Білим домом Трамп намагається зберігати вплив на ключових гравців.
Це може підштовхнути Брюссель до більшої мобілізації з метою подолання угорських блокувань.
Паралельно з інформацією Politico, Дмитро Пєсков заявив, що Кремль «високо цінує миротворчі зусилля Трампа» й вважає, що робота між Росією та США «по українському питанню» має відбуватися в непублічному форматі.
Ключові акценти Кремля:
- Таємний діалог як основа для переговорів. Публічність, на думку Москви, лише знижує шанси на результат.
- Повторення позиції про необхідність ретельної підготовки будь-якої зустрічі між делегаціями України та Росії.
- Імідж Трампа як потенційного миротворця.
Таким чином, Росія прагне використати неформальні контакти Трампа для зміцнення власних переговорних позицій і водночас сигналізує, що саме США, а не ЄС, є ключовим партнером у пошуку врегулювання.
Геополітичні наслідки
- Для України – відкриття шляху до членства в ЄС залежить від того, чи зможе Брюссель «нейтралізувати» угорське вето. Якщо Трамп дійсно переконав Орбана, Київ може отримати важливий дипломатичний прорив.
- Для ЄС – постає питання єдності: чи готовий Союз запровадити механізми, які зменшать вплив національного вето, особливо у питаннях зовнішньої політики.
- Для США – Трамп прагне демонструвати здатність вирішувати глобальні конфлікти, що підсилює його політичний імідж.
- Для Росії – Кремль бачить у цьому шанс просувати власну переговорну логіку, сподіваючись на менш критичний підхід до своїх умов з боку Трампа, ніж із боку чинної адміністрації Байдена.
Інформація Politico та заяви Пєскова складаються в єдиний сюжет: Трамп намагається позиціонувати себе як ключовий переговорник у питанні України, водночас Кремль готовий використовувати його імідж для легітимізації ідеї «секретних переговорів».
Проте для України та ЄС залишається головне питання: чи є це реальним проривом у подоланні угорського вето, чи лише дипломатичною грою, де Трамп і Орбан намагаються підвищити власні ставки?
