фото: Суспільне Одеса
Одещина поступово перетворюється на головний майданчик українського експерименту з вирощування бавовнику
Те, що ще кілька років тому виглядало як смілива аграрна ідея, сьогодні переходить у фазу перших промислових планів.
На півдні регіону стартував уже третій сезон експериментального вирощування культури, яка має не лише економічне, а й стратегічне значення для України.
Бавовна у світі традиційно асоціюється з текстильною промисловістю, однак для України в умовах війни культура отримала ще й оборонне значення
Бавовняну целюлозу використовують для виробництва пороху та окремих компонентів боєприпасів. Саме тому проєкт вирощування бавовнику на Одещині від самого початку розглядався не лише як аграрний експеримент, а і як потенційний елемент стратегічної безпеки держави.
Ще у 2024 році науковці та аграрії почали тестувати перші демонстраційні поля на півдні області. Для експерименту завезли сорти з Німеччини, США, Туреччини та Болгарії.
Перші результати підтвердили: клімат Бессарабії дозволяє вирощувати цю культуру.
За словами учасників проєкту, бавовник добре адаптується до посушливого клімату півдня України, однак без зрошення стабільно високих результатів отримати поки складно
Фермерка та голова ГО «Аграрії Одещини» Алла Стоянова повідомила, що перші роки експерименту показали значну різницю між вирощуванням на богарних землях та ділянках із крапельним зрошенням.
Без поливу врожайність становила близько 800–900 кілограмів з гектара, тоді як на зрошуваних площах вдалося отримати понад 2,4 тонни.
За словами аграріїв, саме контроль вологості нині є ключовим фактором успішного вирощування культури.
Від кількох гектарів — до промислових площ
Наразі більшість полів на Одещині залишаються експериментальними — від кількох соток до одного-двох гектарів.
Втім окремі господарства вже планують масштабування.
Алла Стоянова повідомила, що її господарство готує дві великі ділянки — 100 та 75 гектарів — для можливого промислового посіву бавовнику у 2027 році.
Саме такі площі, за словами фермерів, можуть зробити економічно виправданим використання спеціалізованої техніки для механізованого збору врожаю.
Проблема полягає в тому, що сучасний бавовнозбиральний комбайн коштує понад мільйон доларів, а запуск повноцінної переробки потребує ще більших інвестицій.
Заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики Степан Чернявський зазначає: головна проблема сьогодні — не технології вирощування, а відсутність достатніх площ
За його словами, для запуску промислового виробництва необхідно щонайменше кілька тисяч гектарів посівів. Лише тоді в Україну можуть прийти інвестори, техніка та переробні підприємства.
Поки ж більшість продукції потенційно доведеться експортувати за кордон без глибокої переробки.
У 2026 році для виробників бавовнику продовжує діяти державна підтримка — 10 тисяч гривень на гектар
Водночас аграрії визнають: ця компенсація покриває лише частину витрат.
Попри це, деякі фермери вже ведуть переговори з українськими переробниками — як із підприємствами оборонного комплексу, так і з представниками текстильної галузі.
Окрім промислового використання, бавовник на Одещині несподівано відкрив і декоративний напрямок. Частину врожаю фермери використовують для створення декоративних композицій та флористики.
Чи стане бавовник новою культурою півдня України
Поки що аграрії оцінюють перспективи обережно. Вирощування бавовнику потребує нової техніки, зрошення, лабораторної бази та переробної інфраструктури.
Однак кліматичні зміни, дефіцит вологи та пошук нових аграрних ніш можуть зробити цю культуру одним із перспективних напрямків для півдня України.
Сьогодні Одещина фактично формує перший український досвід вирощування бавовнику в сучасних умовах — від невеликих дослідних ділянок до спроб побудувати повноцінний виробничий ланцюг.
І хоча шлях до промислових масштабів ще далекий, аграрії вже говорять не про те, чи може бавовник рости в Україні, а про те, коли ця культура стане повноцінною частиною українського аграрного ринку.
Джерело: Суспільне Одеса
