фото: BS News/ai
Попри війну, високе навантаження та кадрові труднощі, українські педагоги зберігають високу відданість професії
61,2% опитаних учителів назвали головною причиною свого професійного вибору покликання до роботи з дітьми. Водночас 73,2% педагогів вважають низьку заробітну плату основною причиною розчарування в професії.
Про це свідчать результати дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя».
У дослідженні взяли участь понад 6700 освітян з усіх регіонів України
Воно стало першим комплексним аналізом педагогічної кар’єри в Україні, який охоплює весь професійний шлях – від вибору спеціальності та навчання до професійного розвитку, кар’єрного зростання і освітнього лідерства.
Дослідження ініціювала ЮНЕСКО на запит Верховної Ради України та Міністерства освіти і науки України в межах роботи над реформуванням системи професійного розвитку педагогів.
Одним із ключових висновків дослідження стала висока роль внутрішньої мотивації
61,2% опитаних назвали покликання до роботи з дітьми однією з головних причин вибору педагогічної професії.
Це свідчить про те, що для значної частини українських учителів професія залишається не лише способом працевлаштування, а й усвідомленим професійним вибором.
Водночас серед студентів педагогічних спеціальностей настрої дещо менш стабільні. 18,8% майбутніх педагогів планують у перспективі змінити сферу діяльності.
Ще 20,6% студентів зазначили, що хотіли б отримати більше знань і практичних навичок із соціально-емоційного навчання.
Разом із високою внутрішньою мотивацією дослідження фіксує і системні проблеми
73,2% педагогів назвали низьку заробітну плату головною причиною розчарування в професії.
Цей показник демонструє один із ключових ризиків для системи освіти – складність не лише залучати нових фахівців, а й утримувати досвідчених учителів у школах.
Додатковим свідченням фінансового навантаження є те, що 25,5% педагогів займаються репетиторством.
Фактично для кожного четвертого опитаного вчителя додаткове викладання стає ще одним джерелом професійної зайнятості та доходу.
Окремий блок дослідження присвячено тому, наскільки підготовка майбутніх педагогів відповідає реальним умовам роботи у школі
Автори звіту звертають увагу на необхідність краще поєднати педагогічну освіту з принципами Нової української школи.
Компетентнісне навчання, педагогіка партнерства, формувальне оцінювання та інклюзивна освіта суттєво змінюють роль сучасного вчителя.
Від педагога сьогодні очікують не лише якісного знання предмета, а й уміння працювати з різними освітніми потребами дітей, формувати безпечне середовище, підтримувати мотивацію учнів і будувати партнерську взаємодію.
Саме тому у звіті наголошують на необхідності посилення практичної складової підготовки майбутніх учителів.
Дослідження також показало, що традиційна модель професійного зростання все ще залишається домінуючою
47,2% учителів пов’язують кар’єрний розвиток насамперед із підвищенням кваліфікаційної категорії.
На думку авторів дослідження, цього недостатньо для сучасної освітньої системи.
ЮНЕСКО наголошує на необхідності створювати більш різноманітні кар’єрні траєкторії – від наставництва і методичної роботи до освітнього лідерства та експертних ролей.
Такий підхід може дозволити досвідченим педагогам професійно зростати, не залишаючи школу та викладання.
Ще один важливий виклик – кадровий дефіцит
Дослідження фіксує нестачу вчителів фізики, математики, англійської мови та інформатики.
Саме ці спеціальності є одними з найбільш проблемних для шкіл з погляду кадрового забезпечення.
В умовах війни ця проблема стає ще гострішою через міграцію, професійне вигорання, зміну місця проживання педагогів та загальне скорочення кадрового ресурсу.
Автори дослідження підкреслюють, що здатність системи залучати та утримувати вчителів напряму впливає на якість і безперервність освіти.
Окремо ЮНЕСКО проаналізуввала професійний шлях керівників закладів освіти
Майже 80% директорів шкіл працюють у сфері освіти понад 20 років.
Водночас 64,2% керівників повідомили про труднощі, пов’язані з конкурсним відбором.
У звіті наголошується, що сучасний директор школи має бути не лише адміністратором, а й лідером, здатним управляти командою, працювати зі змінами, залучати ресурси та будувати ефективну взаємодію з громадою.
Тому ЮНЕСКО рекомендує системно розвивати управлінські та лідерські компетентності керівників закладів освіти.
На основі результатів дослідження сформовано низку рекомендацій для освітньої політики
Серед ключових напрямів:
- підвищення привабливості професії вчителя;
- покращення умов праці педагогів;
- модернізація педагогічної освіти відповідно до принципів НУШ;
- розвиток більш різноманітних можливостей кар’єрного зростання;
- удосконалення системи підвищення кваліфікації;
- системна підтримка керівників закладів освіти;
- створення умов для залучення та утримання молодих педагогів.
Фактично дослідження демонструє подвійний стан української педагогічної професії.
З одного боку, вчителі зберігають сильну внутрішню мотивацію та відданість роботі з дітьми.
З іншого – низькі зарплати, обмежені кар’єрні можливості, кадровий дефіцит і високі вимоги до сучасного педагога створюють системний тиск на професію.
Саме тому подальші реформи, за висновками ЮНЕСКО, мають бути спрямовані не лише на зміст освіти, а й на сам статус учителя – його професійний розвиток, фінансову стабільність та можливості для кар’єрного зростання.
Повний текст дослідження ЮНЕСКО «Становлення нового українського вчителя» доступний на платформі UNESDOC.
