фото з відкритих джерел
У Молдові на найвищому державному рівні дедалі частіше лунають заяви про можливе об’єднання з Румунією
Після слів президентки Маї Санду про те, що вона підтримала б такий крок на референдумі, а також заяв молдовських урядовців про існування «плану Б» на випадок ускладнення європейської інтеграції, дискусія про майбутнє країни знову опинилася в центрі уваги не лише Кишинева та Бухареста, а й усієї Європи.
Ідея возз’єднання Молдови та Румунії має глибоке історичне коріння
Значна частина сучасної Молдови історично входила до складу румунських земель, а після розпаду СРСР у 1991 році багато політиків розглядали незалежність Молдови як проміжний етап на шляху до майбутнього об’єднання з Румунією.
Втім, за десятиліття незалежності країна сформувала власну політичну систему та державні інститути. Додатковими чинниками, які стримували інтеграційні процеси, стали проблема невизнаного Придністров’я, вплив Росії та розкол громадської думки всередині країни.
Сьогодні ситуація поступово змінюється. За даними опитувань, підтримка ідеї об’єднання серед громадян Молдови зростає, хоча досі не є беззаперечною більшістю. Водночас понад мільйон громадян Молдови вже мають румунські паспорти, що значно посилює гуманітарні та економічні зв’язки між двома країнами.
Експерти пов’язують нову хвилю дискусій насамперед із європейською інтеграцією Молдови та безпековими викликами, які виникли після повномасштабного вторгнення Росії в Україну
На початку червня віцепрем’єр-міністр Молдови Еуджен Осмоческу заявив, що об’єднання з Румунією може розглядатися як альтернативний сценарій розвитку держави, якщо переговори про вступ до Європейського Союзу після 2028 року будуть заблоковані або суттєво сповільняться. У Кишиневі такий варіант уже назвали «планом Б».
Фактично йдеться не лише про політичний вибір, а й про питання безпеки. Молдова залишається конституційно нейтральною державою та не має гарантій колективної оборони. Натомість Румунія є членом ЄС і НАТО. У разі об’єднання Молдова автоматично опинилася б у правовому та безпековому просторі обох організацій.
Політологи розглядають два основні варіанти розвитку подій
Перший – так званий «м’який сценарій». Він передбачає вступ Молдови до Європейського Союзу та поступове стирання кордонів між двома державами в межах єдиного європейського простору. Саме цей варіант сьогодні виглядає найбільш реалістичним і користується ширшою підтримкою в молдовському суспільстві.
Другий сценарій – формальне політичне об’єднання та входження Молдови до складу Румунії. Такий варіант дозволив би Кишиневу значно швидше інтегруватися до європейських та євроатлантичних структур, однак він пов’язаний із серйозними юридичними, політичними та геополітичними викликами.
Серед головних перешкод експерти називають проблему Придністров’я, де досі зберігається російська військова присутність, а також необхідність отримання підтримки більшості громадян обох країн.
Для України потенційне об’єднання Молдови та Румунії матиме як позитивні, так і неоднозначні наслідки
З одного боку, посилення впливу ЄС і НАТО в регіоні може зміцнити безпеку південно-західного флангу України та зменшити можливості Росії для політичного тиску на Кишинів. Крім того, інтеграція Молдови до європейських структур могла б прискорити реалізацію спільних інфраструктурних і транспортних проєктів у регіоні Чорного моря.
З іншого боку, деякі експерти застерігають від можливого посилення націоналістичних настроїв у Румунії та активізації дискусій навколо історичних територій, що потенційно може створювати додаткові дипломатичні виклики для Києва.
Попри гучні заяви, найближчим часом створення нової об’єднаної держави виглядає малоймовірним
Наразі пріоритетом офіційного Кишинева залишається вступ до Європейського Союзу, а ідея об’єднання з Румунією розглядається радше як стратегічна альтернатива у випадку, якщо євроінтеграційний процес зіштовхнеться з серйозними перешкодами.
Втім, сама поява таких дискусій на рівні президента та уряду свідчить про глибокі зміни в політичному мисленні Молдови.
На тлі війни Росії проти України та трансформації системи європейської безпеки питання майбутнього молдовської державності вже перестало бути виключно історичною дискусією і дедалі більше перетворюється на реальний елемент геополітичного порядку денного Східної Європи.
Джерело: РБК-Україна
