фото: РБК-Україна/Віталій Носач
Росія не демонструє ознак готовності припинити вогонь або перейти до повноцінних мирних переговорів
За оцінкою української воєнної розвідки, Кремль розраховує продовжувати бойові дії щонайменше до кінця 2026 року, а одним із головних завдань російського командування залишається захоплення всієї території Донецької області.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.
За словами представника ГУР, українська розвідка наразі не бачить на полі бою ознак, які б свідчили про готовність Росії припинити вогонь і розпочати повноцінний переговорний процес
Навпаки, російська армія продовжує наступальні дії та нарощує удари по українській території. За оцінкою Скібіцького, Москва не планує до кінця року укладати мирну угоду.
Одним із ключових завдань російського Генштабу залишається повне захоплення Донецької області. Саме на досягнення цієї мети, за словами представника ГУР, російське командування орієнтує свої подальші дії.
В українській розвідці очікують, що восени та взимку Росія продовжить завдавати ударів по критично важливих об’єктах
Серед основних цілей, за словами Скібіцького:
- підприємства оборонно-промислового комплексу;
- військові об’єкти;
- енергетична інфраструктура;
- логістичні вузли;
- автозаправні станції;
- газотранспортна система;
- об’єкти видобутку газу.
Особливу небезпеку взимку становлять електроенергетика та системи опалення.
Окремо у ГУР звертають увагу на можливі удари по газовій інфраструктурі в Полтавській та Харківській областях, які вже зазнавали атак.
Розвідка також фіксує інтерес Росії до критичної транспортної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про мости, які забезпечують важливі логістичні маршрути.
Скібіцький зазначив, що російські війська вже системно атакують мости в прифронтових областях, а також об’єкти в районі Затоки та Маяків на Одещині.
Одне з ключових питань — можливість нового наступу російської армії з території Білорусі або через північні області України
За словами Скібіцького, теоретично Росія може розпочати наступ з Півночі вже цього року, однак наразі українська розвідка не бачить необхідних для цього умов.
Зокрема, немає ознак формування відповідного ударного угруповання та достатньої кількості військ.
Ситуація може змінитися у разі проведення в Росії нової хвилі мобілізації. За оцінкою ГУР, її можливість стане зрозумілішою після виборів у РФ — саме тоді можуть проявитися відповідні організаційні та розвідувальні ознаки.
Водночас приховано провести масштабну мобілізацію в сучасних умовах, за словами представника української розвідки, практично неможливо.
Наступ може бути підготовлений на початок 2027 року
Скібіцький нагадав, що після оголошення часткової мобілізації в Росії восени 2022 року перші повноцінно підготовлені підрозділи почали з’являтися на фронті приблизно через кілька місяців.
Тому в разі нової мобілізації цього року Росії може знадобитися час для підготовки значного ударного угруповання.
За оцінкою ГУР, потужне угруповання для потенційної операції на півночі Росія могла б сформувати ближче до лютого 2027 року.
Водночас це не означає, що такий наступ обов’язково відбудеться. Його можливість залежатиме насамперед від масштабів мобілізації та здатності російського командування накопичити необхідні ресурси.
Однією з головних проблем російської армії залишається комплектування особового складу
За даними ГУР, у червні російські втрати становили близько 39 тисяч осіб, а в липні — щонайменше 40 тисяч. Водночас контракт із Міністерством оборони РФ у червні підписали близько 36 тисяч осіб, а в липні — приблизно 39 тисяч.
Таким чином, поточний набір контрактників не повністю компенсує втрати російської армії.
За оцінкою української розвідки, російське угруповання, яке воює проти України, налічує близько 670 тисяч військовослужбовців бойового компонента, ще приблизно 65 тисяч перебувають в оперативному резерві.
Москва планує цього року набрати близько 409 тисяч контрактників. При цьому російське командування намагається не лише поповнювати втрати, а й переформатовувати наявні бригади у дивізії.
Однак без додаткової мобілізації, за оцінкою ГУР, сформувати нові повноцінні з’єднання Росії буде складно.
Окремою проблемою для російської армії є комплектування підрозділів безпілотних систем
За словами Скібіцького, російське командування розраховувало на значний приплив людей до цього напряму, однак фактичне виконання плану набору становить близько 30%.
Через це російські військові намагаються переводити людей до підрозділів БпС з інших родів військ.
Водночас Москва розширює категорії громадян, яких може залучати до контрактної служби. За даними ГУР, серед тих, хто вже уклав контракти, є представники кримінального середовища.
Окремо представник ГУР оцінив ефект українських deepstrike-ударів по російській території
За його словами, удари по нафтопереробних підприємствах уже вплинули на доходи російського бюджету та великого бізнесу, а Москва зіткнулася з проблемами, пов’язаними з експортом сирої нафти.
Водночас удари по військових об’єктах на окупованих територіях та в Криму дозволяють українській стороні послаблювати російську систему ППО, радіолокаційні станції, системи управління військами та інші елементи військової інфраструктури.
У ГУР вважають, що це один із важливих способів знижувати перевагу противника в ресурсах.
Для держав НАТО найбільш реальними наразі у ГУР вважають не прямі масштабні бойові дії, а гібридні операції Росії
Серед таких загроз Скібіцький називає невідомі безпілотники, інформаційні кампанії проти західного озброєння, а також діяльність політичних та громадських сил, лояльних до Москви.
За його словами, подібні гібридні заходи історично можуть передувати масштабнішим військовим діям.
У ГУР також зазначають, що Росія у своїх стратегічних планах готується до потенційного конфлікту з країнами НАТО до 2030 року. Водночас аналогічні ризики публічно враховують і самі держави Альянсу, які збільшують оборонні бюджети, розширюють виробництво озброєнь та проводять масштабні військові навчання.
