фото: Associated Press
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що після завершення війни Україна, на думку Москви, має виконувати роль «буферної зони»
Він також дав зрозуміти, що Росію не влаштовує завершення бойових дій зі збереженням нинішньої політичної системи України, та повторив погрозливу риторику на адресу європейських держав.
Йдеться про позицію російської влади, а не про погоджені умови можливого мирного врегулювання.
Заяви Лавров зробив 8 вересня в інтерв’ю програмі «Большая игра» на російському «Первом канале». Повний текст розмови оприлюднило видання «Международная жизнь», пов’язане з МЗС РФ.
Лаврова запитали, яким Москва бачить механізм, що мав би, з російської точки зору, не допустити нового конфлікту через кілька десятиліть.
У відповідь він заявив:
«Усі розмірковують, що Росії потрібна “буферна зона”. Нехай Україна стане цим буфером».
Саме таке формулювання міститься в опублікованій стенограмі інтерв’ю.
Російський «Коммерсантъ» також передав заяву як пропозицію перетворити Україну після завершення бойових дій на «буферну зону».
Важливим є масштаб цього формулювання. Раніше Москва використовувала поняття «буферної» або «зони безпеки» переважно щодо територій уздовж російсько-українського кордону.
Нова заява Лаврова фактично переносить цю логіку на Україну загалом.
Це можна трактувати як бачення держави, яка мала б залишатися між Росією та західними військово-політичними структурами і мати обмежені можливості самостійно визначати безпековий курс. Сам Лавров водночас знову виступив проти перспективи членства України в НАТО.
Заяви Лаврова свідчать, що російські вимоги стосуються не тільки контролю над окупованими територіями
В інтерв’ю він заявив, що Росія не готова прийняти результат, за якого після завершення воєнної фази в Україні збережеться нинішній політичний порядок.
Він використав традиційні для російської офіційної риторики визначення української влади як «русофобської» та «неонацистської» і стверджував, що за нинішньої системи нібито порушуватимуться мовні, релігійні та інші права.
Такі характеристики є політичною позицією Кремля, а не міжнародно визнаною юридичною оцінкою української держави чи її влади.
Фактично з висловлювань Лаврова випливає, що Москва пов’язує можливе завершення війни не лише з територіальними та військовими питаннями, а й із майбутньою внутрішньою та зовнішньою політикою України.
Окрему частину інтерв’ю російський міністр присвятив історії формування України
Він повторив російську тезу про те, що значна частина сучасної української території нібито була штучно сформована радянським керівництвом, а також назвав Україну «достатньо штучним утворенням».
Лавров заявив, що Української РСР більше немає, і пов’язав визнання незалежної України Росією із задекларованими у 1990-х роках принципами без’ядерності, нейтралітету та позаблоковості. На цій основі він стверджував, що сучасна Україна нібито втратила характеристики, за яких Москва визнавала її після розпаду СРСР.
Однак міжнародно-правовий статус України від таких заяв не змінюється. Організація Об’єднаних Націй визнає суверенітет, незалежність, єдність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.
У резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 повномасштабні дії Росії прямо визначені як агресія проти України, а Москву закликали вивести війська з української території.
Окремо міністр РФ прокоментував відносини з Європою
Він повторив слова Володимира Путіна про те, що Росія нібито не планує нападати на європейські держави, але якщо Москва сприйматиме дії Європи як підготовку до нападу, війна буде «зовсім іншою і дуже короткою».
Лавров додав, що європейським політикам «варто запам’ятати» ці слова.
Водночас така риторика пролунала на тлі різкого погіршення відносин Росії з європейськими країнами та взаємних звинувачень у військових і гібридних загрозах. Reuters, зокрема, повідомляв про нові конфлікти між Москвою та Берліном після інцидентів із безпілотниками в Німеччині.
Сам термін «буферна зона» не має в цьому випадку чіткого юридичного наповнення — Лавров не пояснив, які саме політичні, військові чи міжнародні обмеження Москва хотіла б пов’язати з таким статусом
Проте з інших його заяв в інтерв’ю можна виділити кілька складових російського бачення:
- невступ України до НАТО;
- врахування так званих «реалій на землі», під якими Москва розуміє, зокрема, свій контроль над окупованими українськими територіями;
- зміни у внутрішньополітичному устрої України, який російське керівництво в нинішньому вигляді називає неприйнятним;
- створення довгострокової моделі, яка, на думку Москви, виключала б військово-політичне зближення України із Заходом.
Таким чином, заява про «буферну зону» виглядає ширшою за питання створення демілітаризованої смуги біля кордону. Вона стосується майбутньої геополітичної орієнтації всієї України.
Чи є це частиною вже погодженого мирного плану
Наразі — ні.
Заяви Лаврова пролунали на тлі нових спроб США відновити переговорний процес після поїздок Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви та Києва.
Проте публічно погодженої мирної угоди немає. Reuters повідомляє, що Україна й Росія залишаються далеко одна від одної щодо ключових умов завершення війни, зокрема територій і майбутньої системи безпеки України. Остання дипломатична активність США також не дала публічного прориву.
Тому заяву Лаврова слід розглядати передусім як публічне формулювання російських політичних вимог напередодні можливого нового етапу переговорів.
Вона показує, що Москва продовжує ставити питання значно ширше за припинення вогню: російська сторона прагне обговорювати не лише території та військові механізми, а й довгостроковий зовнішньополітичний статус України та її внутрішній політичний устрій.
Водночас Україна залишається суверенною державою з міжнародно визнаними кордонами, а будь-який майбутній статус чи безпекові домовленості можуть бути предметом переговорів лише за участю самої України.
Джерело: ТСН
