фото: REUTERS/Kylie Cooper
Американське видання The New York Times опублікувало матеріал, у якому розкритикувало підхід президента США Дональд Трамп до мирних процесів у війні між Росією та Україною
На думку авторів і залучених експертів, короткострокові перемир’я за посередництва адміністрації Трампа втратили своє традиційне значення та перетворилися на інструмент «демонстративної дипломатії».
У статті зазначається, що оголошене раніше триденне перемир’я фактично не призвело до реального зниження інтенсивності бойових дій
За даними видання, навіть під час дії режиму припинення вогню Росія продовжувала застосовувати дрони, ракети та керовані авіабомби по території України. Бойові дії на фронті також не припинялися.
Аналітики, яких цитує NYT, вважають, що нинішні перемир’я дедалі більше використовуються як інформаційний або політичний інструмент, а не як підготовка до довготривалого миру.
Професор Інституту міжнародних досліджень миру при Університет Нотр-Дам Мадхав Джоші заявив, що сучасні короткі перемир’я часто створюються для політичного ефекту та медійної уваги
За його словами, успішні мирні угоди в історії зазвичай потребували років переговорів, технічної роботи та міжнародного контролю.
Дослідник навів статистику, згідно з якою повноцінні мирні процеси у світі в середньому тривали понад чотири роки.
На його думку, нинішнім ініціативам бракує двох ключових елементів:
- незалежного міжнародного контролю;
- політичної основи для довгострокового врегулювання.
У матеріалі також зазначається, що адміністрація Трампа демонструє нетерпимість до складних і тривалих дипломатичних процесів
Професор Джорджтаунський університет Деніел Байман вважає, що у нинішньому підході короткочасне припинення вогню подається як завершений результат, а не перший етап складного переговорного процесу.
«Для президента перемир’я дорівнює миру»,
— цитує експерта NYT.
Автори матеріалу також звертають увагу на те, що переговори між Москвою та Києвом, які координували наближені до Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, останніми місяцями практично зупинилися.
У статті нагадується, що недовіра України до подібних домовленостей сформувалася ще після Мінських угод 2014–2015 років, які не змогли зупинити бойові дії на Донбасі
Відтоді, зазначає видання, неодноразові спроби короткострокових режимів тиші супроводжувалися взаємними звинуваченнями у порушеннях та не приводили до реального політичного врегулювання.
Український філософ та редактор медіа Ukraine World Володимир Єрмоленко назвав подібні перемир’я «маскарадом», який створює ілюзію готовності до миру без реальних змін на фронті.
На тлі критики американського підходу глава МЗС України Андрій Сибіга закликав європейські країни активніше долучатися до мирних ініціатив
Під час візиту до Брюссель він заявив, що Європа могла б відігравати додаткову роль у досягненні домовленостей щодо припинення ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема аеропортах.
Водночас Сибіга наголосив, що Київ не розглядає це як заміну ролі США, а лише як «додатковий напрямок» дипломатичної роботи.
Попри гучні заяви про можливе припинення війни, бойові дії між Росією та Україною продовжуються
Аналітики зазначають, що без системних переговорів, міжнародних гарантій та чітких механізмів контролю будь-які короткі перемир’я ризикують залишатися лише тимчасовими політичними жестами без довготривалого результату.
