фото: СБУ
У ніч проти 2 червня 2025 року Україна здійснила одну з наймасштабніших і найсміливіших диверсійних операцій за весь час повномасштабної війни – удар дронами по п’яти військових аеродромах у глибокому тилу Росії, у тому числі в Сибіру та Заполяр’ї
Спецоперація під кодовою назвою «Павутина», за словами президента України Володимира Зеленського, готувалась понад півтора року й проводилась під безпосереднім керівництвом голови СБУ Василя Малюка.
Ціллю операції стали російські авіабази в п’яти регіонах:
- Оленья (Мурманська область)
- Біла (Іркутська область)
- Іваново (Івановська область)
- Дягілєво (Рязанська область)
- Амурська область (аеродром не уточнено)
За даними української Служби безпеки, ураження зазнали щонайменше 41 літак, зокрема стратегічні ракетоносці Ту-95МС, Ту-22М3 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Це майже третина стратегічного флоту РФ, здатного нести крилаті ракети.
Найбільш вражаючою частиною спецоперації стало те, як саме були запущені дрони

За даними СБУ та відео очевидців, FPV-дрони вилітали з фур, замаскованих під звичайні вантажівки. Усередині фур знаходилися дерев’яні мобільні будиночки, в яких зберігались дрони – і саме з-під їх дахів, дистанційно відкритих у потрібний момент, запускалися апарати.
Це дозволило забезпечити максимальну прихованість – дрони вже були розміщені безпосередньо в безпосередній близькості до цілей, у глибокому тилу противника – до 4500 км від кордону з Україною. За словами джерел, оператори дронів уже давно виведені з РФ і перебувають на території України.
Міноборони РФ змушене було визнати сам факт атаки, однак традиційно занижує масштаби втрат, повідомивши лише про «займання кількох одиниць авіаційної техніки»
Проте відео з місць подій, а також коментарі місцевої влади та провоєнних російських блогерів підтверджують серйозність удару.
Наприклад, губернатор Іркутської області назвав атаку першою в історії Сибіру, визнав запуск дронів із фури та заявив про затримання водія. Аналогічну ситуацію описують мешканці Мурманської області.
Російські Z-блогери, зазвичай лояльні до офіційної лінії Кремля, не стримували емоцій.
Їхні реакції варіюються від порівнянь із Перл-Харбором до панічних заяв про втрату «незамінного стратегічного ресурсу».
«Навіть не уявляю, як на таке можна відповісти. Це російський Перл-Харбор»,
— пише один із провідних Z-авторів Роман Алєхін.
Інші критикують російське військове командування за нездатність передбачити таку атаку та відсутність елементарного захисту — навіть маскування у вигляді сіток із волосіні, яке активно використовується на фронті, не застосовували на стратегічних аеродромах.
На думку військових експертів, удар по стратегічній авіації – один із найболючіших для Росії
Такі літаки, як Ту-95 та Ту-22М3, більше не виробляються серійно – вони є фактично незамінними. Навіть незначне пошкодження бомбардувальника, зазвичай, означає його вивід із ладу на тривалий час або назавжди.
Павло Аксьонов, військовий оглядач BBC, зазначає:
«Якщо дійсно пошкоджено понад 40 літаків, це може стати катастрофою для дальньої авіації Росії. Військове командування РФ тепер змушене переглянути всі підходи до безпеки тилових баз».
Операція «Павутина» має не лише військове, але й потужне політичне значення
Вона стала чітким сигналом для Росії, союзників України і навіть тих, хто сумнівався у її спроможностях.
Президент Зеленський охарактеризував її як:
«Блискучий результат, який точно ввійде в підручники історії».
Він також натякнув, що штаб операції діяв поруч із офісом ФСБ у Росії, що ще раз демонструє глибину проникнення українських спецслужб у тил ворога.
Факт того, що українські дрони можуть діяти за тисячі кілометрів у глибині РФ, відкриває нову сторінку у війні
Це – етап асиметричних операцій, коли Україна з мінімальними ресурсами завдає максимального удару по критичних цілях.
У поєднанні з іншими формами тиску – дипломатичним, економічним та інформаційним – операція «Павутина» стає частиною стратегії активного стримування.
Це також серйозний аргумент напередодні можливих переговорів: згорілі стратегічні ракетоносці стають тими самими «картами», які Київ викладає на стіл, доводячи – Україна здатна бити боляче, навіть там, де ворог почувався в безпеці.
Джерело:ВВС