фото: BS News/Ai
Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна та Росія нібито погодилися припинити удари по енергетичній інфраструктурі одна одної
Київ підтвердив готовність до такого формату за умови взаємності, однак публічного підтвердження домовленості з боку Москви наразі немає.
Паралельно Україна і Росія допускають відновлення тристоронніх переговорів за участю США вже у жовтні, хоча ключові параметри майбутньої зустрічі поки не узгоджені.
Нова дипломатична активність відбувається на тлі продовження бойових дій, російських ударів по українській інфраструктурі та дедалі більшої стурбованості європейських країн можливим подальшим загостренням.
14 вересня Дональд Трамп заявив у Truth Social, що Україна погодилася не атакувати російські енергетичні об’єкти, а Росія нібито дала аналогічну згоду
Президент України Володимир Зеленський згодом підтвердив, що Київ готовий підтримати такий формат деескалації, але лише на взаємній основі — якщо Росія також припинить атаки на українську енергетику та іншу критично важливу інфраструктуру.
Водночас говорити про повноцінно погоджене перемир’я поки передчасно.
Москва публічно не підтвердила, що вже взяла на себе відповідні зобов’язання. За останніми повідомленнями, у Кремлі позитивно оцінили саму ідею, проте укладення конкретної домовленості не підтвердили.
Таким чином, наразі коректніше говорити про американську пропозицію та готовність України до взаємного обмеження ударів, а не про гарантовано чинне двостороннє перемир’я.
Одночасно Київ і Москва сигналізують про можливість повернення до тристороннього формату США–Україна–Росія
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що новий раунд переговорів може відбутися на початку жовтня. Серед тем, які Україна хотіла б винести на обговорення, він назвав скорочення ударів по цивільних та критичних об’єктах і безпеку судноплавства у Чорному морі.
Кремль також не виключив переговорів у жовтні.
При цьому твердження, що майданчиком уже остаточно визначено Абу-Дабі, наразі є передчасним.
Російська сторона називала столицю ОАЕ прийнятним варіантом, однак повідомляла також про пропозиції Туреччини та інших країн.
Погодженого пакета домовленостей для нової зустрічі наразі немає.
Одним із головних протиріч залишається питання припинення вогню
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва готова брати участь у переговорах, але не має наміру зупиняти бойові дії на період дипломатичного процесу.
«Ми залишаємося готовими до переговорів, але бойові дії на цей період зупинятися не будуть», — таку позицію російського керівництва передав Лавров.
Це означає, що навіть у разі відновлення тристоронніх зустрічей переговори можуть відбуватися паралельно з активними бойовими діями.
Останні заяви президента США значною мірою зосереджені на російських нафтопереробних заводах
Напередодні Трамп уже закликав Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі, пов’язаній із виробництвом дизельного пального. Американський президент пов’язує українські атаки з дефіцитом дизеля та зростанням його вартості.
Українські далекобійні удари справді суттєво пошкодили російський нафтопереробний сектор.
За даними Reuters, у вересні приблизно половина найбільших російських підприємств із виробництва дизеля скоротила або зупинила частину потужностей після атак безпілотників.
Однак пояснювати світову паливну кризу лише українськими ударами було б некоректно.
Reuters зазначає, що одночасно на пропозицію дизельного пального вплинули війна навколо Ірану, пошкодження близькосхідних нафтопереробних потужностей та скорочення поставок із Росії. Навіть якщо енергетичне перемир’я між Україною та РФ запрацює, швидкого повернення цін до попередніх рівнів аналітики не очікують.
Тому твердження про те, що саме Україна є головною причиною глобального стрибка цін, залишається політичною оцінкою, а не повною картиною ситуації на енергетичному ринку.
На тлі дипломатичних сигналів європейські лідери демонструють значно стриманіші очікування щодо швидкого завершення війни
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європа, ймовірно, входить у «вирішальні тижні або місяці» для захисту миру та свободи на континенті. Він наголосив на необхідності продовжувати підтримку України, попри внутрішні дискусії в європейських країнах.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також попередив, що найближчими тижнями й місяцями Росія може значно активізувати свої дії.
За його словами, Варшава не може повністю виключати сценарії, за яких ескалація може торкнутися і польської території. Заява пролунала після російських ударів поблизу польсько-українського кордону.
Додатковою проблемою для Європи стали суперечки щодо продовження санкцій проти Росії
14 вересня представники країн ЄС не змогли погодити стандартне шестимісячне продовження персональних санкцій і тимчасово продовжили їх лише на сім днів — до 22 вересня.
Одним із предметів дискусії стало можливе виключення зі списку російсько-узбецького мільярдера Алішера Усманова. За даними Reuters, такого кроку домагаються Франція та Словаччина.
Персональні санкції ЄС наразі охоплюють майже три тисячі фізичних та юридичних осіб, а їхнє продовження потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів.
Попри заяви Трампа та перспективу нового раунду переговорів, станом на середину вересня немає погодженого загального припинення вогню, остаточно затвердженого енергетичного перемир’я чи узгодженого мирного плану
Залишається невирішеним і територіальне питання, а Москва продовжує наполягати на власних умовах завершення війни.
У цьому контексті можливі жовтневі переговори радше можуть стати спробою домовитися про обмежені практичні заходи — скорочення окремих видів ударів, захист критичної інфраструктури та безпеку Чорного моря, ніж безпосереднім переходом до всеосяжної мирної угоди.
Водночас ключовим показником реальності будь-якого дипломатичного прогресу буде не саме проведення зустрічі, а готовність сторін виконувати конкретні взаємні домовленості.
