фото: Міністерство фінансів України
Україні у 2027 році знадобиться близько $52,6 млрд зовнішнього фінансування
Забезпечення стабільної міжнародної підтримки, використання знерухомлених російських активів та виконання реформ стали головними темами переговорів міністра фінансів Сергія Марченка з європейськими партнерами під час засідання Ради ЄС ECOFIN у Дубліні.
18–19 вересня Марченко взяв участь у неформальному засіданні Ради ЄС з економічних та фінансових питань, яке проходило в межах головування Ірландії в Раді ЄС.
Під час візиту міністр провів двосторонні переговори з представниками фінансових відомств Ірландії, Швеції, Великої Британії, Франції та Данії.
Окремо відбулася зустріч із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.
Центральною темою переговорів стало фінансування державного бюджету України
За даними Міністерства фінансів, від початку 2026 року Україна вже отримала $31,3 млрд зовнішнього фінансування. Значну частину підтримки забезпечив Європейський Союз: у межах програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan цього року надійшло до 18 млрд євро.
Водночас головним викликом залишається наступний бюджетний рік. За оцінкою Мінфіну, загальна потреба України у зовнішніх ресурсах у 2027 році становить близько $52,6 млрд.
Частину потреб планують покривати за рахунок уже доступних програм міжнародної підтримки, однак фінансовий розрив залишається значним.
«Наше завдання на 2027 рік — не просто закрити фінансовий розрив. Україні потрібна передбачувана фінансова рамка, яка дозволить зберегти макрофінансову стабільність, фінансувати критично важливі видатки та не перекладати надмірний тягар війни на громадян і бізнес», — заявив Сергій Марченко.
За його словами, така модель має спиратися на три основні складові: своєчасну зовнішню підтримку, використання російських активів на користь України та послідовне виконання структурних реформ.
У Мінфіні наголошують, що подальше зовнішнє фінансування, необхідне для збалансування бюджету та забезпечення соціальних виплат, безпосередньо залежить від виконання Україною погоджених реформ
Верховна Рада вже підтримала в першому читанні сім законопроєктів, які уряд називає критично важливими для продовження міжнародної фінансової допомоги та європейської інтеграції.
Йдеться, зокрема, про зміни щодо оподаткування і митного оформлення міжнародних посилок, процедури банкрутства малого бізнесу, роботи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і НКРЕКП, лісового господарства, а також сек’юритизації та облігацій.
Ще один законодавчий документ, що стосується оподаткування цифрових платформ, готується на підпис президенту.
Потреба у довгостроковій зовнішній підтримці посилюється через вплив війни на українську економіку
У Міністерстві фінансів зазначають, що системні російські атаки на портову та іншу критичну інфраструктуру уповільнюють економічне відновлення, ускладнюють логістику та роботу підприємств.
Лише у липні втрати українського експорту в Мінфіні оцінили приблизно у $800 млн. До кінця року вони потенційно можуть сягнути $4,8 млрд.
При цьому держава продовжує збільшувати внутрішні надходження. За інформацією міністерства, податкові надходження перевищують контрольні показники, визначені програмою співпраці з МВФ.
Окремим блоком переговорів стало питання знерухомлених російських суверенних активів
Українська сторона наполягає, що за умов тривалої війни Росія має нести більшу частину фінансового навантаження, пов’язаного з наслідками агресії.
Марченко закликав європейських партнерів розробити централізований механізм на рівні ЄС.
За задумом української сторони, він має одночасно забезпечити використання російських активів, мінімізувати ризики для фінансової системи Euroclear та розподілити можливі фінансові ризики між країнами Євросоюзу.
Поки що йдеться про пропозицію України та предмет переговорів із партнерами, а не про вже ухвалений механізм.
Додатковою можливістю для залучення ресурсів Мінфін називає розширення внесків міжнародних партнерів до механізму Світового банку SPUR 2.0
За оцінкою міністерства, його фінансова модель дозволяє збільшувати ефект донорських внесків та залучати більші обсяги підтримки для України.
За підсумками переговорів у Дубліні Україна та міжнародні партнери домовилися продовжити координацію щодо фінансування бюджету на 2027 рік, використання російських активів і виконання структурних реформ.
Для України ключовим завданням найближчих місяців залишається формування передбачуваної фінансової бази на наступний рік, яка дозволить забезпечувати критичні видатки бюджету без надмірного додаткового навантаження на громадян та бізнес.
