фото: Ukrainian Presidential Press Service/Handout via REUTERS
Володимир Зеленський і Дональд Трамп домовилися про зустріч у Нью-Йорку під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН
Однією з ключових тем можуть стати домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та безпеки судноплавства у Чорному морі.
Водночас говорити про вже погоджене перемир’я передчасно: позиції сторін і механізм його реалізації залишаються предметом переговорів.
20 вересня Зеленський повідомив, що після розмови з президентом США сторони погодили зустріч у Нью-Йорку.
Reuters також повідомляє, що зустріч із президентом України включена до програми двосторонніх контактів Трампа під час його перебування на Генасамблеї.
Генеральні дебати 81-ї сесії ООН проходитимуть з 22 до 28 вересня.
Ще 17 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що одним із можливих результатів переговорів Зеленського і Трампа може стати одночасне енергетичне та морське перемир’я
За його словами, Україна готова до такого формату за активної участі США. Йдеться, з одного боку, про взаємне припинення ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі, а з іншого — про зниження ризиків для цивільного судноплавства у Чорному морі.
Зеленський раніше уточнював, що Київ готовий розглядати енергетичне перемир’я за умови, що Вашингтон зможе підтвердити реальну готовність Москви дотримуватися домовленості. Формальної угоди на той момент не було.
Важливо, що російська позиція виглядає складніше, ніж просте заперечення переговорів.
15 вересня Кремль публічно привітав саму ідею взаємного мораторію на удари по енергетичних об’єктах, однак водночас пов’язав її з додатковими вимогами, серед яких безпека комерційного судноплавства та послаблення санкцій. Тому наразі йдеться не про готову домовленість, а про переговорну рамку з суттєвими розбіжностями щодо умов.
Питання морської безпеки набуло додаткового значення через збільшення кількості атак на торговельні та інші цивільні судна
Лондонський ринок морського страхування у вересні розширив зону підвищеного воєнного ризику фактично на все Чорне море, що свідчить про зростання ризиків для перевізників.
Туреччина паралельно просуває власні пропозиції
Глава турецького МЗС Хакан Фідан раніше заявляв, що Анкара пропонує окремо домовлятися про безпеку енергетичної інфраструктури та судноплавства навіть без повного припинення війни. Наприкінці серпня Туреччина також повідомляла про новий план щодо безпечного проходження зернових вантажів Чорним морем та контакти з Києвом і Москвою.
Тобто морський компонент потенційної домовленості може охоплювати ширше коло питань — від ненападу на цивільні судна та порти до гарантій безпечного експорту.
Ще одним важливим фактором напередодні переговорів стало підписання Трампом 18 вересня Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026
Закон посилює санкційний тиск на російські енергетичний та оборонний сектори, а також на так званий «тіньовий флот», який використовується для обходу обмежень.
Окремий механізм передбачає мита до 100% на товари з країн, які входять до числа найбільших покупців російських нафти й газу або допомагають обходити санкції. Reuters зазначає, що закон може потенційно торкнутися великих торговельних партнерів Росії, однак конкретний перелік держав не зафіксований безпосередньо в законі.
Водночас твердження, що після ухвалення закону президент США взагалі не може послабити санкції, потребує уточнення.
Закон справді встановлює додаткові умови для їх остаточного припинення. Зокрема, щодо Росії передбачено сертифікацію того, що Москва підписала мирну угоду, прийнятну для незалежного уряду України, та припинила воєнні дії. Передбачена також процедура розгляду Конгресом рішення про припинення санкцій.
Однак документ одночасно залишає президенту право тимчасово відмовлятися від застосування окремих санкцій або мит з міркувань національних інтересів США, за умови повідомлення Конгресу. Reuters також звертає увагу на значну дискрецію Білого дому у використанні цих повноважень.
Отже, новий закон одночасно створює для Вашингтона сильніший економічний інструмент тиску і залишає адміністрації простір для дипломатичного маневру.
Потенційні американські важелі щодо Москви не обмежуються дипломатією
Вашингтон може використовувати санкції, вторинний економічний тиск, тарифи на покупців російських енергоносіїв, а також рішення щодо військової та фінансової підтримки України.
Проте масштаб застосування цих інструментів залежить від політичних та економічних рішень адміністрації.
Reuters зазначає, що тарифи проти великих покупців російської енергії можуть одночасно впливати на світові ціни та американських споживачів, що робить їх застосування політично й економічно чутливим. Закон також дозволяє президенту використовувати винятки з міркувань національної безпеки.
Тому оцінка, що у США «майже не залишилося важелів», є радше політичною інтерпретацією.
Формально після ухвалення нового санкційного закону набір економічних інструментів Вашингтона, навпаки, розширився. Інше питання — наскільки жорстко Білий дім буде готовий ними скористатися.
Зустріч Зеленського і Трампа відбудеться після вересневих візитів американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Москви і Києва
Зеленський 20 вересня заявив про «дипломатичну динаміку» та готовність України до подальших кроків у питаннях деескалації, енергетичної та продовольчої безпеки.
Водночас наразі немає підтвердженої тристоронньої угоди між Україною, США та Росією щодо енергетичного або морського перемир’я. Тому головним показником результативності нью-йоркських переговорів стане не сама декларація про можливість припинення ударів, а поява конкретного механізму: переліку об’єктів, яких домовленість стосуватиметься, способу контролю за її виконанням та наслідків у разі порушень.
Таким чином, майбутня зустріч у Нью-Йорку відбувається на тлі одночасного пожвавлення дипломатичних контактів і посилення американського санкційного інструментарію. Чи перетвориться це на практичну домовленість щодо енергетики та Чорного моря, залежатиме від позицій усіх сторін і умов, які вони будуть готові прийняти.
