фото: Michael Kappeler/Pool via REUTERS
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель знову опинилася в центрі політичних дискусій після резонансного інтерв’ю угорському виданню Partizán
У ньому вона заявила, що пандемія коронавірусу стала одним із чинників, які сприяли радикалізації політики Володимира Путіна, а також частково поклала відповідальність за ескалацію між ЄС і Росією на Польщу та країни Балтії.
Меркель зазначила, що через пандемію COVID-19 не могла проводити особисті зустрічі з президентом Росії, що, на її думку, ускладнило дипломатичні контакти та сприяло зростанню агресивних настроїв у Москві
За словами ексканцлерки, онлайн-переговори не здатні замінити живий політичний діалог, який дозволяє знаходити компроміси. Вона підкреслила, що саме брак особистої дипломатії у 2020–2021 роках міг посилити ізоляцію Путіна та підштовхнути його до радикальних рішень.
Окрім пандемії, Меркель звинуватила Польщу та країни Балтії у зриві спроб налагодити діалог між ЄС і Кремлем
Вона нагадала, що після підписання Мінських угод у 2015 році Україна отримала «період відносного спокою», який дозволив їй розвиватися. У 2021 році Меркель пропонувала створити новий формат переговорів між Євросоюзом і Путіним, однак ініціативу було заблоковано східноєвропейськими державами.
На думку політикині, саме цей дипломатичний розрив став однією з передумов повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
«Потім я пішла з посади, і тоді почалася агресія Путіна»,
– наголосила Меркель.
Водночас ексканцлерка у своїх заявах не згадала про анексію Криму 2014 року та бойові дії на Донбасі, які фактично стали початком війни Росії проти України
Багато експертів вважають, що спроби Меркель пояснити події лише дипломатичними помилками або пандемічними обмеженнями спотворюють реальну картину – адже агресивна політика Кремля має системний характер і тривала задовго до COVID-19
Колишній президент Польщі Анджей Дуда різко відреагував на заяви Меркель
Він підкреслив, що Варшава, навпаки, послідовно попереджала про небезпеку надмірної довіри до Кремля, і що саме Польща стала б однією з перших цілей російської агресії в разі розширення конфлікту.
Дуда також застеріг європейських політиків від спроб «політичної легітимізації» Путіна через нові переговорні формати.
Політична спадщина Меркель залишається суперечливою
У своїх мемуарах «Свобода» вона вже захищала рішення 2008 року заблокувати вступ України до НАТО, пояснюючи це бажанням «не провокувати Росію».
Попри це, у липні 2025 року Меркель виступила за відновлення діалогу з Москвою, зазначивши, що «без переговорів війна точно не закінчиться». Водночас вона підтримала збільшення оборонних витрат НАТО, визнавши необхідність «стати здатними до миру завдяки військовій силі».
Заяви Ангели Меркель засвідчують спробу переосмислення європейської політики щодо Росії, але водночас – і прагнення зняти з себе частину відповідальності за стратегічні помилки минулих років
Її слова викликали гостру реакцію у Варшаві та країнах Балтії, які вбачають у позиції ексканцлерки небезпечне перекладання провини.
Для України ж подібні висловлювання – ще одне нагадування про складність і суперечливість політичної пам’яті Європи, яка досі шукає баланс між дипломатією та реальністю війни.
