фото: GETTY IMAGES
Модель «зернового коридору», яка діяла у 2022–2023 роках за посередництва Туреччини та ООН, можна адаптувати до нинішніх умов для відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі
Таку пропозицію висловив президент Турецько-української ділової ради DEİK Ісмаїл Зія Узел.
За його словами, необхідно створити новий міжнародний механізм, який гарантуватиме безпечний прохід торговельних суден Чорним морем
При цьому контроль за дотриманням домовленостей, на його думку, мають здійснювати не військові, а незалежні міжнародні морські експерти. Їхні кандидатури повинні бути погоджені всіма сторонами.
У Туреччині наголошують, що питання безпеки судноплавства в Чорному морі сьогодні має значення не лише для України, Росії чи країн регіону
Воно безпосередньо пов’язане зі світовою продовольчою безпекою та стабільністю міжнародного зернового ринку.
Представник DEİK зазначив, що Україна та Росія разом забезпечують близько 32% світового виробництва зерна.
За таких обсягів морські перевезення залишаються ключовим способом доставки аграрної продукції на міжнародні ринки.
«Сухопутні» маршрути не можуть повністю замінити море
У турецькому бізнес-середовищі вважають, що автомобільний та залізничний транспорт не здатні компенсувати можливості морських перевезень
Голова ради Палати морської торгівлі Туреччини Башаран Байрак також заявив, що жоден альтернативний вид транспорту не має достатньої пропускної спроможності для перевезення таких обсягів зерна.
Саме тому тривале обмеження судноплавства в Чорному морі може створити додатковий тиск на світовий продовольчий ринок.
Ісмаїл Зія Узел попередив, що затяжна криза здатна спровокувати різке зростання цін на зерно, подібне до цінового шоку на енергетичних ринках через проблеми з судноплавством в Ормузькій протоці.
Що передбачала «зернова угода»
Після початку повномасштабного вторгнення Росії українські морські порти опинилися фактично заблокованими.
Для відновлення експорту аграрної продукції 22 липня 2022 року Україна, Туреччина та ООН домовилися про створення безпечного морського коридору.
Механізм передбачав проходження торговельних суден із українських портів через Чорне море та їхній контроль у визначених пунктах. Завдяки домовленості Україна змогла відновити значну частину морського експорту зерна та іншої аграрної продукції.
У липні 2023 року Росія відмовилася від продовження дії домовленостей
Кремль заявляв, що положення угоди, які стосувалися російського експорту, нібито не виконувалися належним чином.
Після цього Україна почала розвивати власний морський коридор без участі Росії. Однак нові атаки на портову та судноплавну інфраструктуру знову підвищують ризики для міжнародних перевізників.
Туреччина може відіграти роль посередника
Запропонована турецьким бізнесом модель фактично передбачає повернення до принципу міжнародних гарантій безпеки, але з адаптацією механізму до нинішньої ситуації.
Ключовим питанням залишається готовність усіх сторін погодитися на правила проходження суден та механізм контролю за їхнім виконанням.
Залучення міжнародних морських експертів замість військових представників, за задумом авторів пропозиції, могло б зменшити ризик політизації процесу та підвищити довіру до механізму.
Водночас конкретних домовленостей щодо створення нового коридору наразі немає
Йдеться саме про пропозицію представників турецького бізнесу, які закликають сторони невідкладно розглянути можливість відновлення безпечного морського сполучення.
Для України відновлення стабільного судноплавства має не лише економічне, а й стратегічне значення.
Безпечний доступ до морських маршрутів дозволяє підтримувати експорт аграрної продукції, роботу портів та надходження валютної виручки.
Для міжнародного ринку це, своєю чергою, означає збереження стабільних поставок продовольства та зниження ризику нового цінового стрибка.
Джерело: Latifundist.com
